Не я б`ю, верба б`є

Вербна неділя — велике християнське свято у неділю Вербного тижня, перед Великоднем.

Народні назви – Вербна неділя (Квітна, Шуткова, Баськова, Пальмова неділя, Неділя ваїй).

Виникненню цього свята послужили біблійні оповіді: Ісусв’їжджав до Єрусалима на віслюку, люди встеляли йому шлях пальмовим гіллям, тим самим вітаючи Спасителя.

У цей день усі богобоязні люди обов`язково повинні піти до церкви, щоб посвятити вербу. Того, хто проспить процедуру освячування верби, по поверненні з церкви легенько б`ють свяченими гілками: «Це не я б`ю, а верба б`є, За тиждень — Великдень!». Коли верба вже посвячена священиком, діти один перед одним стараються встигнути проковтнути по кілька «котиків». За народними переконаннями, ці свячені «котики» вбережуть горло від хвороби.

Молодь жартома била одне одного свяченим вербовим гіллям ще по дорозі із церкви. При цьому треба промовляти такі слова: «Будь великий, як верба! Будь багатий, як земля! Будь сильний, як вода!

Вербі здавна приписували магічні властивості — захист від злих духів і всіляких бід; нею лікували головний біль, пропасницю, ревматизм, шлункові захворювання тощо. Сенс поклоніння вербі полягає в тому, що здорове квітуче дерево повинно ніби передати здоров’я, силу та красу людині або тварині. Звичай цей існував у різних народів світу. Виконувався він, як правило, весною, коли дерева наливаються соками, розквітають і, самі набираючись життєвої сили, за повір’ям, могли передати її іншим.

Прес-служба КМОППОіНУ