Що таке спогади? Це те, що зігріває нашу душу, змушуючи радіти і плакати, наповнювати наші серця щемом втрат і радістю перемог. Це як чашка теплого чаю у холодну дощову або морозну погоду, що допомагає відчути тепло і згадати про тих, хто для нас такий дорогий. Для багатьох українців цей тяжкий рік війни став нелегким тягарем спогадів, які неможливо, та й ми не маємо права, забути. У когось на війні батько, мама, брат, сестра, дідусь і бабуся, дочка і син…Усі вони героїчно захищають українську землю від російських загарбників. А хтось уже ніколи не повернеться додому, не обійме рідних, не усміхнеться, не скаже такі прості, але такі дорогі й бажані слова: «Привіт! У мене все добре. Люблю вас!».
Такі слова вже не почує Юрій Щур (вчитель предмету «Захист України» природничо-наукового ліцею № 145) від свого онука Євгена Слюсаренка, який героїчно загинув, захищаючи Україну. «Євген був чесним, сміливим, розумним, справжнім чоловіком і патріотом, завжди намагався бути першим в усьому, спішив жити не по віку і досягнення мав не по віку», – згадує дідусь, витираючи рукою сльози з обличчя.