Скоро виповниться рік від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Життя більшості українців докорінно змінилося. Цей період для всіх нас став важким і виснажливим як психологічно, так і фізично. Кожен по-своєму переживає ці буремні часи. По-особливому бачать війну художники – творчі особистості, які трансформують свою лють і біль в дію, адже мистецтво – ще одна потужна зброя українців.
Такою художницею є Аліна Соколовська, студентка магістратури Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Сьогодні вона представила у Київському палаці дітей та юнацтва (КПДЮ) свою першу виставку, присвячену війні в Україні. Захід відбувся за сприяння Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України та КПДЮ. На відкриття виставки були запрошені Голова Профспілки освітян міста Києва Олександр Яцунь, представники позашкільної освіти, художники і митці.
Як зазначила Аліна, переломним моментом написання робіт стала революція гідності і війна. Ховаючись у підвалах і метро, вона весь свій страх і біль переносила на папір, створюючи ескізи.
Кожне її полотно – це історії людей та міст, які обпаленій війною. Робота, присвячена Маріуполю, представлена образом жінки-матері, яка зі сльозами на очах прикриває своїми руками дитя від куль, які в неї летять, захищаючи від лиха і жаху.
Інша картина відображає зруйнований будинок у Дніпрі. Художниця передала емоції горя, сліз, розпачу та скорботи. Будинки, зображені на полотні, ніби кричать про допомогу.
Варта уваги також робота, де Україна немов Мона Ліза, розквітає із чорної хмари, говорячи про свою незламність, нескореність і стійкість. Оптимізмом вражає картина, присвячена хлопцю, який обіймає свого маленького брата у бомбосховищі. Полотно символізує віру у наших рідних і близьких, які захищають нас на передовій.
Також привертає увагу картина з образом жінки, яка тримає свічку в руках. Полотно створене під час блекауту відображає символ свічки, як віру і надію, що допомагає триматися. Навіть якщо у домівках немає світла, а гніт свічки гасне, то неможливого загасити світло у серці кожного українця.
Майже у кожній картині можна побачити відтінки чорного, сірого, брудного. Цими кольорами авторка передає свої емоції від побаченого та почутого, від втоми і тривоги. Однак на полотнах є жовтий і синій – кольори впевненості, підтримки та сміливості. Вони уособлюють почуття гордості за свою країну, свій народ.
Усі присутні висловили сподівання, що найближчим часом зможуть відвідати виставку Аліни Соколовської, присвячену перемозі України.