Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України вкотре нагадує, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено примусової вакцинації працівників освіти від коронавірусу.
Статтею 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» зазначено, що пацієнт має дати згоду на застосування методів діагностики, профілактики та лікування. Згода пацієнта чи його законного представника на медичне втручання не потрібна лише у разі наявності ознак прямої загрози життю пацієнта за умови неможливості отримання з об’єктивних причин згоди на таке втручання від самого пацієнта чи його законних представників.
Закони України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя» передбачають обов’язковість щеплень лише від туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, коклюшу, правця та кору. Лише в разі внесення змін до законодавства щодо обов’язкової вакцинації від СOVID-19, освітяни муситимуть пройти вакцинацію.
Разом з тим, щоденно до КМОППОіНУ надходять скарги від педагогічних працівників щодо здійснення адміністраціями закладів освіти тиску на освітян з метою проведення вакцинації.
Звертаємо увагу на тому, що такі дії роботодавців суперечать чинному законодавству та порушують права працівників. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 14-рп/2004 від 7 липня 2004 року право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення рівних можливостей кожному для його реалізації.
В разі запровадження дистанційного режиму освітнього процесу зберігаються усі надбавки та доплати. Таким чином, розмір оплати праці жодним чином не повинен залежати від бажання чи небажання працівників вакцинуватися.
Юридичний відділ КМОППОіНУ
