«... Проблема розвитку людського капіталу тісно пов’язана з забезпеченням умов для здобуття громадянами України якісної освіти. Згідно зі статтею 78 закону держава має забезпечити асигнування на освіту в розмірі не менше ніж 7% ВВП. Однак виділені обсяги видатків жодного разу цим гарантіям не відповідали. У 2016 році вони складали 5,4% від ВВП, у 2017 - 6,9 % ВВП, у 2018 - 6,1%. На 2019 рік їх затверджено на рівні 5,8% від ВВП.
В умовах збільшення у 2019 році прогнозного обсягу ВВП на 21,53% зростання освітніх видатків передбачено лише на 11%, що закономірно потребує їх пропорційного збільшення.
Гострими є проблеми з рівнем оплати праці педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників. Відповідно до статті 61 закону «Про освіту» посадовий оклад педпрацівника найнижчої кваліфікаційної категорії повинен встановлюватися в розмірі ‼️трьох мінімальних заробітних плат. Але прикінцевими положеннями закону ці гарантії знижено ⬇️ до чотирьох прожиткових мінімумів 😢 для працездатних осіб. Такий рівень посадового окладу має бути досягнуто до 2023 року щорічним його збільшенням.
Розмір мінімальної заробітної плати має забезпечити достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло, як це гарантовано статтею 48 Конституції України📍. За міжнародними оцінками рівень мінімальної зарплати повинен складати близько 50% середньої заробітної плати у галузях економіки.
Величина прожиткового мінімуму повинна відповідати його фактичній величині та забезпечувати нормальне функціонування організму людини, збереження його здоров`я. Станом на лютий 2019 року – це 4566 гривень, а маємо насправді 1921 гривню, або в 2,4 раза менше.
На цьому ж рівні відповідно до законодавства має встановлюватися стипендія студентам, а не зменшувати обсяг стипендіантів. Належні капіталовкладення мають виділятися на підготовку фахівців та робітничих кадрів закладами вищої та професійно-технічної освіти. Чи можна на застарілій матеріально-технічній базі з вкрай незадовільним рівнем оплати праці викладацького складу підготувати високоякісного фахівця, який потім буде отримувати мізерну, зачасти «в конверті», заробітну плату?
Тому й виїжджають з країни кращі, виштовхується молодь поза кордони нашої держави.
Згубно вплине на розвиток людського капіталу реалізація намірів, закладених в проекті закону «Про повну загальну середню освіту», про звільнення з роботи керівників, педагогічних працівників пенсійного віку, з якими укладено безстрокові договори, переукладання їх на строкові.
Запропоновані в проекті рішення пропозиції щодо надання одноразової допомоги вчителям, їх сертифікації та запровадження інтернатури ніяким чином не вирішить проблеми низької заробітної плати педагогічних працівників, особливо у молодих вчителів, недостатності мотиваційних заходів щодо їх підтримки та залучення молоді до педагогічної діяльності.
Розвиток людського капіталу забезпечить розбудова національної системи освіти, її інноваційне спрямування, приведення у відповідність з європейськими та світовими стандартами....»
P.S. Пропозиції щодо належного фінансування освіти задля розвитку людського капіталу Центральним комітетом Профспілки працівників освіти і науки України спрямовані зазделегідь до профільного комітету
