Сьогодні розповсюджена газета "Освіта України" з інтерв`ю Яцуня О. М. про недостатній обсяг освітньої субвенції, урізання фонду оплати праці, пріоритетні завдання столичної освіти на найближчі роки і цьогорічне оздоровлення дітей працівників освіти.
- Першого вересня стартував новий рік для освітян. Розпочався він і для Профспілки. Які нові виклики постають перед організацією?
Якщо раніше проблеми можна було вирішувати послідовно, то сьогодні вони виникають одночасно. Урізання заробітної плати, скорочення працівників освіти, реорганізація та ліквідація закладів освіти, загроза дискримінації педагогічних працівників за віковою ознакою (переведення вчителів пенсійного віку на роботу за строковими трудовими договорами), комерціалізація та приватизація освіти… Ініціаторами та авторами цих новацій є слабкі політики та жадібні бізнесмени, які прикриваються вимогами МВФ та світового банку.
- Освіта у той чи інший спосіб впливає на десятки мільйонів людей, вона є об’єднуючим суспільним благом. Але кризи в інших галузях не можуть не відбиватися на освітянах…
Безперечно. Освітян має підтримувати все українське суспільство. Адже вони надихають дітей вчитися упродовж життя, формувати інтелект і емпатію, знаходити відповіді на складні проблеми глобального світу.
Вихователі, вчителі, викладачі – це інвестиції у майбутнє. Але Уряд думає інакше. Одним із небезпечних викликів є дефіцит освітньої субвенції. Згідно з затвердженою формулою розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами лише Київ недоотримав 865 млн грн на 2018 рік.
Можливо, ця формула прийнятна за кордоном (її розробляла міжнародна команда експертів), наприклад, у Польщі. Там немає перевантажених класів, стрімкого приросту населення, тому застосування одинакових підходів у розрахунку обсягу субвенції для різних міст є допустимим.
Для забезпечення працівників освіти заробітною платою в повному обсязі, ми пропонували врахувати у формулі розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами на 2018 рік для м. Києва:
- коригуючий коефіцієнт приведення контингенту учнів -1,05;
- коригуючий коефіцієнт приведення кількості педагогічних ставок у зв’язку з поділом класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ – 1,3;
- коефіцієнт розміру підвищення посадових окладів за спеціалізацію навчальних закладів - 1,1.
Загалом потреба у додаткових коштах освітньої субвенції складала 1 млрд 200 млн грн.
Пам’ятаєте, Профспілка освітян м. Києва організувала 20-тисячну акцію протесту 1 листопада 2017 року? Потім вирішували проблему спільними зусиллями з соціальними партнерами. Частину компенсували за рахунок коштів бюджету м. Києва. Але ж дефіцит у розмірі 865 млн грн залишається.
Наша вимога до прем’єр-міністра однозначна: взяти ситуацію під особистий контроль, вжити заходів для виділення додаткових коштів на оплату праці освітян, припинити маніпуляції з боку Мінфіну. Під загрозою виплата педагогічним працівникам грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання посадових обов’язків відповідно до ст. 57 Закону України «Про освіту», надбавок за престижність педагогічної праці та за складність і напруженість у роботі в кожному районі столиці. Вже запланована багатотисячна акція протесту біля стін КМУ, а у разі ігнорування справедливих вимог освітян – страйк.
Стосовно ситуації у вищій школі: влітку була спроба тишком нишком «протягнути» у ВРУ законопроект №8385 щодо корпоратизації управління закладами вищої освіти. Загрози були очевидні: запровадження корпоративних засад у фінансуванні ЗВО, звуження прав представників трудового колективу на участь у роботі вченої ради та відсторонення їх від обрання складу наглядової ради, приватизація вищої освіти.
Завдяки спільним зусиллям Спілки ректорів, Профспілки, громадських активістів заклади вищої освіти державної форми власності вдалося захистити.
Голови профкомів ЗВО м. Києва висловили солідарність зі справедливими вимогами вчителів щодо оплати праці у повному обсязі. Окрім того, було прийнято рішення розпочати збір підписів на підтримку звернення до КМУ щодо безумовного виконання ст. 61 Закону України «Про освіту» вже у 2019 році. Згідно з цією статтею посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії має встановлюватися в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, а найменший посадовий оклад науково-педагогічного працівника має бути на 25 відсотків вище від посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії.
Викладачі та студенти готові долучитися до запланованої акції протесту.
Влада повинна знати, що без гідної оплати праці активна і творча молодь у школу не піде. Отримувати мінімалку? Студенти у вільний від навчання час заробляють удвічі більше, працюючи, наприклад, офіціантом чи кур’єром.
Можу пояснити за допомогою простого прикладу. Уявіть сім’ю з чотирьох осіб: мати – вчитель, батько – викладач закладу вищої освіти, мають двох дітей (школяра та студента). Орієнтовний розмір їх сукупного доходу складає 13 тисяч гривень. А якщо скласти докупи здорожчання проїзду, високі тарифи на житлово-комунальні послуги, ліки, споживчі товари, одяг, мобільний зв’язок та інтернет, то загальні витрати складуть більш як 15 тисяч грн на місяць. Режим споживацтва і ніяких шансів на духовний розвиток.
- Якщо повернутися до формули освітньої субвенції. Передбачалося, що різницю, наприклад, недофінансування, у зв’язку з неврахуванням у формулі поділу класів на групи, мають дофінансувати місцеві бюджети. Як поєднати урядову і місцеву відповідальності?
Питання відповідальності, напевно, є основним для модернізації національної освіти. Міністр освіти і науки Л. Гриневич нещодавно зазначила, що на обладнання НУШ Уряд виділив 1 млрд грн. До пропорції 70 * 30 Київрада додала втричі більше. Але по Україні освоєно лише 400 млн. грн.
Для багатьох регіонів питання збільшення обсягу освітньої субвенції не стоїть так гостро, як у столиці чи інших містах-мільйонниках.
- Як Ви бачите подальше вирішення проблеми з нестачею освітньої субвенції?
Київ є потужним «донором» з перерахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 60 відсотків і водночас постійно просить ресурс, щоб звести кінці з кінцями. На мою думку, було б доцільно внести зміни до бюджетного законодавства, якими змінити пропорцію у перерахуванні податку на доходи фізичних осіб до Державного бюджету з бюджету столиці. Це дозволило б збільшити видатки на утримання всієї бюджетної сфери в м. Києві, підтримувати молодих науковців, запроваджувати програми будівництва житла для киян тощо. І це була б справжня децентралізація.
- Нині триває обговорення проекту програми «Освіта Києва. 2019-2023». Профспілка має не лише гасити пожежі, а й долучатися до планування майбутнього…
Велику у вагу у програмі має бути приділено підвищенню кваліфікації педагогічних працівників. Так, наприклад, існує нагальна потреба у реконструкції будівлі Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка за адресою П. Тичини.
Не менш важливим є питання реалізації прав на особистий розвиток дітей з особливими освітніми потребами, робота з якими обумовлює необхідність знання не лише психолого-педагогічних дисциплін, а й правил надання першої медичної допомоги.
Досвід реалізації інклюзивної освіти в країнах Європи, США, Ізраїлі засвідчує, що проведення періодичного навчання педагогічних працівників, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами, з надання першої медичної допомоги дозволяє зберегти життя та здоров’я учасників освітнього процесу. Варто перейняти цей досвід та запровадити проведення навчання вчителів та асистентів вчителів, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами, з надання домедичної (першої медичної) допомоги.
- Якими є підсумки цьогорічного оздоровлення дітей працівників освіти?
Цього року 1800 дітей працівників освіти м. Києва одержали повноцінні оздоровчі послуги у ДЗСТЛОК «Верховина» (Прикарпаття) та курортному об’єднання «Сонячний берег» (Одеська область). Зокрема, дітям було організовано змістовне дозвілля (проведення різноманітних фестивалів, конкурсів, туристичних походів та інших організаційно-масових заходів), забезпечено якісне харчування.
У травні цього року ми провели «Школу вожатих» за участю педагогів-наставників освітніх закладів м. Києва, керівників таборів, у яких оздоровлюються діти освітян, студентів Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова та Київського університету імені Бориса Грінченка.
Студенти педагогічних закладів вищої освіти – майбутні вчителі змогли набути практичних навичок, спілкуючись із дітьми. Вважаю, що залучення студентів до роботи з дітьми сприяє професійному становленню майбутнього вчителя, дозволяє застосовувати на практиці одержані знання та засвоїти передовий педагогічний досвід.
Оздоровлення дітей працівників освіти вже завершено, а на адресу Профспілки освітян м. Києва і досі надходять подяки від працівників освіти за організацію якісного та змістовного дозвілля дітей у дитячих оздоровчих закладах. Переконаний, що знання, набуті вожатими-студентами педагогічних ЗВО, допоможуть майбутнім учителям застосовувати у роботі особистісно-орієнтований підхід до дитини, який, до речі, є одним з основних принципів та завдань Нової української школи.
