Працювати у школі стає не лише важко, але і небезпечно…

10 вересня 2018 року у ЗСО №94 "Еллада" (Печерський район столиці) учень 8 класу травмував учителя Кохно Людмилу Павлівну (кинув стілець, чим завдав їй травми голови, а потім ножицями наніс кілька ударів у спину). Внаслідок ударів вчителю було пошкоджено легені. Наразі її стан оцінюється медичними працівниками як важкий. Здійснивши аналіз обставин ситуації, що склалася, можна виділити наступне:

Кваліфікація дій учня
Дії учня можуть бути кваліфіковані залежно від об’єктивної та суб’єктивної сторін складу злочину, зокрема як: замах на вбивство (ч. 2 чи ч.3 ст. 15 ст. 115 КК України), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК України), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 КК України) умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання (ст. 123 КК України) чи умисне легке тілесне ушкодження (ст.125 КК України).

Кримінальна відповідальність учня за вчинені дії
Варто зазначити, що згідно з Кримінальним кодексом України за такі діяння, як умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження підлягають кримінальній відповідальності особи,яким виповнилося 14 років. Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення злочину перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідальність батьків за дії учня
Права та обов’язки батьків щодо виховання дітей закріплені в Конституції України, Сімейному кодексі України, Законі України «Про охорону дитинства».

Адміністративна відповідальність батьків
Стаття 184 КУпАП передбачає, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Цивільно-правова відповідальність батьків
Згідно зі ст. 1178 Цивільного кодексу України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров`я чи іншого закладу, що зобов`язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов`язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Відповідно до ст. 1179 Цивільного кодексу України відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов`язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

У разі виникнення цивільно-правового спору з батьками учня Профспілка освітян м. Києва ,за зверненням учителя ,представлятиме її інтереси, у тому числі у суді.

Переконані,що у подальшому батьки учнів, адміністрація та педагогічні колективи навчальних закладів, органи влади та місцевого самоврядування, медичні установи повинні об’єднати зусилля та вживати всіх необхідних заходів задля уникнення таких випадків.

Вчителю ЗСО №94 "Еллада" Кохно Людмилі Павлівні бажаємо якнайшвидшого одужання та відновлення сил!