У листі Міністерства фінансів України №07010-04-2/17190 від 29.06.2017 року зазначається про те, що проект Закону України «Про освіту» «не може бути підтриманий Міністерством фінансів України, як такий, що фінансово не забезпечений». «У разі прийняття законопроекту у запропонованій редакції його реалізацію можливо забезпечити лише шляхом скорочення більше половини педагогічних та науково-педагогічних працівників, скорочення витрат на проведення антитерористичної операції та забезпечення заходів по обороноздатності країни…» - зазначає Мінфін.
Такі висновки є цинічними та непереконливими, зважаючи на те, що саме освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку суспільства, економічного добробуту, обороноздатності та конкурентоспроможності держави.
Освітня політика, яка проводилася владою впродовж усіх років незалежності України, виявила неспроможність створити передумови для надання громадянам якісної освіти відповідно до сучасних запитів і потреб інноваційного розвитку держави.
Реформа освіти має полягати у створенні дієвого механізму реалізації, охорони та захисту конституційного права людини на освіту відповідно до природних та індивідуальних освітніх потреб особистості, а також економічне зростання і культурний розвиток країни в цілому.
Нові економічні і соціокультурні процеси у суспільстві обумовлюють необхідність перегляду стану фінансування та матеріально-технічного забезпечення освіти, запровадження системи стимулювання педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Зауваження Міністерства фінансів про те, що закон «фінансово не забезпечений і не буде реалізованим з наступного року» суперечить ст. 2, 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», згідно з якими до основних завдань Кабінету Міністрів України належить виконання Конституції та законів України, забезпечення проведення бюджетної, фінансової політики, державної соціальної політики, політики у сфері освіти і науки, забезпечення проведення вжиття заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечення соціального захисту громадян.
В Україні обов`язковою для застосування є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права. Європейський суд з прав людини у справах «Кечко проти України», «Ромашов проти України», «Шевченко проти України» зауважив, що реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними. Органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
Таким чином після прийняття Закону України «Про освіту» він має безумовно виконуватися. Посилання на фінансову незабезпеченість закону не може бути підставою для його невиконання.
Переконані, що вирішення питань економії бюджетних коштів за рахунок неналежного фінансування освітньої галузі та відмови від освітньої реформи є неприпустимим.
З текстом листа можна ознайомитися тут: [attachment=537:Schodo-proektu-zakonu-Pro-osvtu.pdf]
Відділ соціально-економічного захисту КМОППОіНУ
