До яких українських вишів вступили найсильніші абітурієнти

Після оприлюднення результатів вступної кампанії стало відомо, до яких ВНЗ подали документи вступники з найкращими балами ЗНО.

Уперше цього року бюджетні місця університетам розподіляли відповідно до кількості заяв абітурієнтів з високими балами ЗНО.

"Нам було цікаво, як спрацює система, коли кількість державних місць залежить від преференцій сильних абітурієнтів", – розповіла під час прес-конференції 1 серпня заступниця міністра освіти Інна Совсун.

У топ-10 університетів, які отримали найбільше бюджетних місць за новим принципом, увійшли Львівська політехніка, КНУ імені Т. Шевченка, КНЕУ, Харківський університет імені В. Каразіна, Київський торговельно-економічний університет, КПІ та "Києво-Могилянська академія"

Львівський університет імені І. Франка, Кам`янець-Подільський університет імені І. Огієнка, Чернівецький університет імені Ю. Федьковича приєдналися до десятки ВНЗ із найкращими сертифікатами абітурієнтів.

Лідером зростання кількості бюджетних місць порівняно з минулим роком став Луцький національний технічний університет. Він отримав +49% місць держзамовлення завдяки вступникам із високими балами ЗНО.

Найвищі прохідні бали цього року мали спеціальності право – 184,88 ("Києво-Могилянська академія"), інженерія програмного забезпечення – 184 (КНУ імені Т. Шевченка) та економіка – 179,48 ("Києво-Могилянська академія").

На спеціальності з підготовки вчителів фізики абітурієнти подали документи із низькими балами ЗНО. Відповідно й прохідний бал був невисоким – від 100,85 до 127.

"Попередні результати демонструють, що місця держзамовлення зосередилися в сильніших університетах і побоювання, що всі вони будуть тільки у Києві – перебільшене", – зауважила заступниця міністра.

Наталія Радиш, експертка громадянської мережі "ОПОРА" відзначила, що під час цьогорічної вступної кампанії уперше було скасовано вступ поза конкурсом і цільові направлення до університетів.

"Вступна кампанія мала і недоліки. Перший із них – технічні проблеми, пов`язані з нестабільною роботою системи подання електронних заяв у перші дні та доступом до ЄДЕБО. Друга негативна тенденція – нестабільність умов прийому та нерозуміння абітурієнтами правил вступу, – розповіла Наталія Радиш.

 "Цього року побільшало звернень від абітурієнтів, які жалілися, що їхні батьки подають заяви замість них. Вони запитували, як ці заяви можна скасувати".

Існували також проблеми, пов`язані зі складанням творчих завдань та фізичних випробувань на відповідні спеціальності.

Ці вступні іспити співпадали у часі з аналогічними в інших вишах або зі вступними іспитами у тих же університетах. Це звужувало можливості вибору для абітурієнтів.

Також після оприлюднення списків зарахованих на бюджет вступників, міносвіти розробилопокрокову інструкцію, як шукати себе у списку рекомендованих до зарахування у виші.

За матеріалами Української правди