Автори рейтингу (Times Higher Education World University Rankings) прагнули оцінити рівень співпраці університетів і промислових організацій.
Вузи ранжувались окремо за чотирма індикаторами (по кожному індикатору представлені 15 лідируючих університетів):
1. Resources from Industry – число джерел доходів від промисловості – лідирує Університет Людвіга Максиміліана в Мюнхені.
2. Industry collaboration – співвідношення числа публікацій, написаних у співавторстві з представниками промислових організацій і числа публікацій, які такого співавторства не мають – лідирує китайський Південно-Західний Нафтовий Університет.
3. Patent citations – співвідношення числа публікацій, які згадуються в патентах, і числа публікацій, які в них не згадуються – лідирує американський Дослідницький Інститут Скріппса.
4. Industry contribution – частка доходів від промисловості в загальному обсязі доходів університету – лідирує російський Сибірський державний університет геосистем і технологій. Тут же на 9-й позиції знаходиться Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут».
Необхідні дані за індикаторами Industry collaboration і Patent citations були отримані з наукометричної системи Scopus.
Дані для розрахунку індикаторів Resources from Industry і Industry contribution надавалися самими університетами, а також збиралися з порталу рейтингів світових університетів ТНЕ (тобто для участі в ранжируванні за цими двома індикаторами, дані по університетам повинні були бути присутніми в базі даних WUR THE).
Всі університети, що брали участь в оцінюванні, мають не менше 1000 наукових публікацій в галузях природничих наук, технології, інжинірингу, медицини та математики за період 2009-2013 рр.
За матеріалами vnz.org.ua
