Ми часто чуємо як говорять «Першого квітня брехня всесвітня». Проте мало хто знає звідки пішов такий вираз.
1 квітня наші язичницькі предки відзначали одне цікаве свято. Цей день вважався Днем пробудження домовика. Давні слов’яни вірили, що на зиму він, як і багато тварин і духів, впадає в сплячку і прокидається лише зрідка, щоб зробити необхідну роботу в хаті. Спав домовик рівно до того часу, як вже весна повністю вступала в свої права. А відбувалось це, на думку наших предків, зовсім не в березні, а в квітні.
Точніше сказати, прихід весни знаменувався днем весняного рівнодення 22 березня і всі наступні дні аж до 1 квітня були днями зустрічі весни. Першого ж числа весна приходила остаточно і головний дух-охоронець домашнього вогнища – домовик – повинен був прокинутись, щоб навести лад в хаті.
Інколи домовик має звички хуліганити.
Звичайно, наші далекі предки намагались піддобрити домовика кашкою, молочком і хлібом, але, як відомо, до хліба обов’язково повинні додаватись і видовища. Такими видовищами для домашнього духа ставали повсюдні гуляння, жарти, сміх людей, які розігрували один одного цілий день. До того ж, щоб було веселіше домовику, та і всі оточуючим, мешканці будинку надягали одяг навиворіт, подібно до самого духа, який, як відомо, носить свій хутряний жилет швами назовні. На ногах повинні неодмінно красуватись різні шкарпетки або взуття, а в розмові всі намагались обдурити один одного або пожартувати, щоб домовик забув, що він недавно прокинувся.
З часом про зустріч весни і піддобрювання домовика першого квітня забули, але традиція жартувати, розігрувати і обманювати в цей день залишилась.
Прес-служба КМОППОіНУ
