16 січня 2014 року Верховна Рада у сумнівний спосіб, без обговорення прийняла Закон України “Про Державний бюджет України на 2014 рік”.
Необхідно відзначити, що передбачених коштів на освіту недостатньо для належного розвитку галузі у 2014 році, а основні пропозиції Профспілки не були враховані при розгляді головного кошторису в законодавчому органі.
Згідно законодавства держава декларує, що освіта є основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і країни.
Водночас, щорічне недофінансування освіти є катастрофічним. Обсяги видатків затверджені у розмірах, значно менших від законодавчо гарантованих статтею 61 Закону України “Про освіту”. За даними комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України асигнування на освіту становитиме лише 6,4% ВВП. Батьки учнів і студентів фактично стали донорами галузі. Адже фінансуються лише захищені видатки: заробітна плата, комунальні послуги та харчування. При цьому, майже не враховуються видатки на поточні та капітальні вкладення, що не дає можливості утримувати та розвивати матеріально-технічну базу на належному рівні.
У документі відсутні показники суттєвого підвищення соціальних стандартів і рівня добробуту освітян. Не забезпечено гарантії педагогічних, науково-педагогічних працівників стосовно встановлення середніх посадових окладів відповідно не нижче середньої та на рівні подвійної заробітної плати працівників промисловості.
Профспілкова сторона вимагала встановлення базового посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки на рівні мінімальної заробітної плати. Натомість, закладені параметри стримуватимуть ріст доходів працівників.
Про розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС йдеться лише в пояснювальній записці до проекту Держбюджету, а отже можливі маніпуляції, як це було в 2013 році. Підвищення базового посадового окладу Єдиної тарифної сітки, який визначає розмір оплати праці, передбачається лише з 1 липня 2014 року до 890 гривень, а з 1 жовтня 2014 року – 1 011 гривень. Підвищення мінімальної заробітної плати також планується лише з 1 липня 2014 року до 1 250 гривень, а з 1 жовтня – 1 301 гривню.
Для прикладу, посадовий оклад вчителя вищої категорії з 1 липня у порівнянні з 1 січня поточного року зросте на 81 грн., а заробітна плата при повному педагогічному навантаженні збільшиться на 145 грн. З 1 жовтня 2014 року посадовий оклад у порівнянні з 1 січня зросте на 337 грн., а заробітна плата збільшиться на 610 грн. Зростання – 5,8% відносно минулого року, що фактично покриватиме лише інфляційну складову. Отже, реального підвищення заробітної плати не відбудеться.
Наприкінці минулого року збільшився розрив між мінімальною заробітною платою та посадовим окладом працівника І розряду ЄТС з 295 гривень до 366 гривень, що не відповідає зобов’язанням Кабінету Міністрів України за чинною Генеральною угодою.
Через порушення законодавства щодо відповідності розміру посадового окладу до мінімальної заробітної плати вчитель 1 категорії в середньому на рік втрачає понад 19 тисяч, а доцент – понад 24 тисячі гривень.
Окрім того, драконівські вилучення понад 50% міського ресурсу до Державного бюджету, “знекровлює” столицю, загрожує вчасній виплаті заробітної плати, стимулюючих надбавок, розвитку соціальної інфраструктури тощо.
У черговий раз Федерація профспілок України не захистила інтереси людей праці.
Саме тому, 22 січня на засіданні президії Центрального комітету Профспілки О.М. Яцунь закликав колег підтримати пропозицію КМОППОіНУ з вимогою термінового скликання Ради ФПУ, де висловити недовіру керівництву та прийняти рішення про входження в колективний трудовий спір з Урядом у зв’язку з невиконанням положень Генеральної Угоди.
Соціально-економічний відділ КМОППОіНУ
