9 грудня 2013 році виповнюється 150 років з дня народження Бориса Дмитровича Грінченка, освітнього і громадського діяча, педагога, письменника, перекладача, літературознавця, вченого, мовознавця, етнографа та лексикографа.
Враховуючи внесок Бориса Грінченка в розвиток української мови, освіти і культури, 4 липня 2012 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про відзначення 150-річчя з дня народження Бориса Грінченка».
У 2013-му році постать великого Просвітителя вшановується на державному рівні. В Україні вже реалізовано чимало заходів з нагоди 150-річчя від дня народження Б.Д.Грінченка.
Довідка.
Борис Дмитрович Грінченко народився 9 грудня 1863 рокуна хуторі Вільховий Яр на Харківщині (тепер Сумськаобл.). Вчився в реальному училищі у Харкові, де зближується з народницькими гуртками, вивчає й поширює їхні видання, що й стає причиною арешту та кількамісячного ув`язнення. На цьому його навчання закінчилося: довелося іти заробляти на власний хліб. Якийсь час працюючи у казематі, Борис жив у сім`ї шевця. Навчившись шити чоботи, на заощаджені копійки від заробітку купував книжки і займався самоосвітою.
Склавши при Харківському університеті іспити на звання народного вчителя, Грінченко з 1881 по 1893(за винятком 1886-1887 рр., коли був статистиком у Херсонському губернському земстві) вчителював на Слобожанщині і Катеринославщині.
В 1891 році Грінченко спільно з Іваном Липою, Миколою Міхновським, Юрієм Міхновським, Віталієм Боровиком, Миколою Вороним, Олександром Черняхівським заснував Братство Тарасівців. В 1884-1900 роки працював у Чернігівському земстві, активно співпрацював з місцевою Громадою. На кошти І.Череватенка організував на Підросійській Україні видавництво популярних книжок українською мовою («Про грім та блискавку», «Велика пустиня Сахара», «Жанна д`Арк», життєписи І.Котляревського, Є.Гребінки, Г.Квітки-Основ`яненка таін).
З 1902 року жив і працював у Києві. З 1904 – став одним із лідерів новоствореної Української демократичної партії.Наприкінці 1904 року очолив ліву течію УДП, яка утворила Українську радикальну партію, наприкінці 1905 року об`єдналась з УДП в Українську демократично-радикальну партію.
За дорученням київської Громади редагував чотиритомний тлумачний «Словар української мови» (1907-1909), з 1906 року – співробітник газети «Громадська думка» та редактор журналу «Нова Громада». В 1906-1909 роках очолював київську «Просвіту».
Помер Борис Грінченко 6 травня 1910року в Оспедалетто (Італія). Похований на Байковому кладовищі.
