Звідсіль в безсмертя крок ступив Тарас,
Пророк з народу і поет від Бога.
Він на сторожі Слово біля нас
Поставив, щоб була ясна дорога...
А.Самойленко
Пророк з народу і поет від Бога.
Він на сторожі Слово біля нас
Поставив, щоб була ясна дорога...
А.Самойленко
На початку осені Печерська районна у м. Києві організація Профспілки
працівників освіти і науки України та Управління освіти Печерської районної в
місті Києві державної адміністрації організували екскурсію «Край, де народився
геній» для вчителів української мови та літератури до 200-річчя від дня
народження Тараса Шевченка.
Педагоги району побували у мальовничих селах Звенигородщини з цікавою історією та могутнім духовним потенціалом – Моринці, Шевченкове, Будище, де пройшли дитячі роки Кобзаря українського народу – Тараса Григоровича Шевченка. У 1992 році ці села були об’єднані в державний історико-культурний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка».
Заповідник нараховує 43 пам’ятки історії та культури. Центр заповідника – колишня садиба Тарасових батьків у с. Шевченковому (до початку ХІХ ст. – Керелівка, до 1929 р. – Кирилівка), на території якої ще у 1939 р. відкрито літературно-меморіальний музей Т. Шевченка.
У селі Моринці, розташованому у мальовничій місцевості з густими лісами, широкими полями та високими пагорбами, з яких відкриваються неперевершені краєвиди краю, він народився та вперше подав голос. У Шевченковому зростав, формувався як особистість, у Будищах – у маєтку Енгельгардта – козачкував.
У Шевченковому вчителі відвідали літературно-меморіальний музей, де представлено експонати з життєвого і творчого шляху поета. Привернули увагу оригінальні речі – стіл і лава з Шевченкової хати, меблі з Енгельгардтового маєтку, стародруки, мистецькі вироби місцевих умільців, подарунки від родичів Т.Г. Шевченка.
У Будище, яке знаходиться між Моринцями та Шевченковим, за часів Т.Г Шевченка був маєток Енгельгардтів, в якому малий Тарас служив козачком у 1829 році. Сьогодні від маєтку зберігся будинок, льох, сад та алея каштанів, що веде до будинку. Зберігся й дуб, у якому Тарас Шевченко ховав свої малюнки. В народі він отримав назву «Шевченків дуб».
Заповідник є духовною субстанцією українців та шанувальників українства.
Проте на цьому екскурсійний маршрут не закінчився, вчителі також відвідали державний літературно-меморіальний музей І.С. Нечуя-Левицького, який знаходиться у містечку Стеблів, розташованого на берегах мальовничої Росі. Серед експонатів представлені особисті речі письменника, предмети побуту, фотографії родини Левицьких тощо. Екскурсію провів фундатор меморіального комплексу, палкий прихильник Івана Нечуя-Левицького, директор музею, відомий краєзнавець і науковець – Сергій Хаврусь.
Побувавши на екскурсії, вчителі отримали яскраві незабутні враження та море позитивних емоцій.
Педагоги району побували у мальовничих селах Звенигородщини з цікавою історією та могутнім духовним потенціалом – Моринці, Шевченкове, Будище, де пройшли дитячі роки Кобзаря українського народу – Тараса Григоровича Шевченка. У 1992 році ці села були об’єднані в державний історико-культурний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка».
Заповідник нараховує 43 пам’ятки історії та культури. Центр заповідника – колишня садиба Тарасових батьків у с. Шевченковому (до початку ХІХ ст. – Керелівка, до 1929 р. – Кирилівка), на території якої ще у 1939 р. відкрито літературно-меморіальний музей Т. Шевченка.
У селі Моринці, розташованому у мальовничій місцевості з густими лісами, широкими полями та високими пагорбами, з яких відкриваються неперевершені краєвиди краю, він народився та вперше подав голос. У Шевченковому зростав, формувався як особистість, у Будищах – у маєтку Енгельгардта – козачкував.
У Шевченковому вчителі відвідали літературно-меморіальний музей, де представлено експонати з життєвого і творчого шляху поета. Привернули увагу оригінальні речі – стіл і лава з Шевченкової хати, меблі з Енгельгардтового маєтку, стародруки, мистецькі вироби місцевих умільців, подарунки від родичів Т.Г. Шевченка.
У Будище, яке знаходиться між Моринцями та Шевченковим, за часів Т.Г Шевченка був маєток Енгельгардтів, в якому малий Тарас служив козачком у 1829 році. Сьогодні від маєтку зберігся будинок, льох, сад та алея каштанів, що веде до будинку. Зберігся й дуб, у якому Тарас Шевченко ховав свої малюнки. В народі він отримав назву «Шевченків дуб».
Заповідник є духовною субстанцією українців та шанувальників українства.
Проте на цьому екскурсійний маршрут не закінчився, вчителі також відвідали державний літературно-меморіальний музей І.С. Нечуя-Левицького, який знаходиться у містечку Стеблів, розташованого на берегах мальовничої Росі. Серед експонатів представлені особисті речі письменника, предмети побуту, фотографії родини Левицьких тощо. Екскурсію провів фундатор меморіального комплексу, палкий прихильник Івана Нечуя-Левицького, директор музею, відомий краєзнавець і науковець – Сергій Хаврусь.
Побувавши на екскурсії, вчителі отримали яскраві незабутні враження та море позитивних емоцій.
Печерська РОП
