У кожної людини є свій сенс життя, тобто те, чим і заради чого вона живе. Сім’я, діти, онуки, улюблена тварина і, звичайно, ж робота. Немало і небагато – близько 40 років свого життя ми присвячуємо саме їй. Найбільше це стосується людей, професія яких гордо звучить – Учитель. Кожен ранок вони біжать до вередливих, серйозних, веселих і допитливих дітей-школярів. Чимало педагогів дотримуються думки, що проживають своє життя «від дзвінка і до дзвінка». Адже роки біжать так невпинно, що часом нагадують гірські потоки рік, які з шаленою швидкістю мчать у незвідані далі. Так і люди, метушаться, біжать, спішать, але куди… Минає час і наші педагоги стають ветеранами педагогічної праці, та, незважаючи на сиві скроні, на їхніх обличчях і досі щира усмішка, а в очах - мудрість. Приходить пора, яку Михайло Стельмах у романі «Чотири броди» назвав періодом онуків та правнуків. І дуже важливо, щоб у цей період людина не відчувала себе відірваною від шкільного колективу, у якому пройшли її найкращі роки.
Саме тому протягом останніх 16 років Дарницька районна у м. Києві організація Профспілки працівників освіти і науки України на чолі з Галиною Некрасовою проводить святкові зустрічі для найдосвідченіших освітян – ветеранів педагогічної праці.
15 січня 2013 року у школі-інтернаті №12 пройшла чергова зустріч клубу «Учительська родина». З нагоди різдвяно-новорічних свят для освітян підготували святковий концерт, де учні виступили з танцювальними номерами та душевними піснями. Зі сцени лунали слова знайомої величальної щедрівки: «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров`я», а в залі усі присутні підспівували під гучні оплески. Справжній розмай зимового календарно-обрядового фольклору був представлений на святі: виступав вертеп, водили Козу, колядували, засівали. Розмаїття текстів і пісень, строкатість і барвистість одягу, чудернацькість і казковість супроводжувалися сміхом і слізьми радості. Під час заходу лунали щирі слова вдячності освітянам за їх копітку і самовіддану працю.
Ніна Іванівна Панчук, президент Клубу друзів Дарницького району, каже: «Велике щастя мати велику вчительську родину, яка об’єднує та згуртовує людей. Адже прийшовши сюди, ми, насамперед, обмінюємося своїми думками один з одним і згадуємо цікаві моменти нашого життя. Висловлюємо велику вдячність Профспілці, яка є ініціатором таких зустрічей, а також управлінню освіти та дирекції школи.
Наприкінці заходу гостям вручили подарунки. Після святкового концерту чимало ветеранів педагогічної праці ще довго спілкувалися між собою, фотографувалися, обмінювалися номерами телефонів, а потім можна було почути теплі слова надії і сподівання: «До наступної зустрічі».
Прес-служба КМОППОіНУ
