У селищі Стеблів Черкаської області на місці храму, що згорів у 1923 році, зводять нову церкву. Під час пошуків старого фундаменту з-під наріжного каменя викотилася капсула з посланням Семена Левицького, бать...
У селищі Стеблів Черкаської області на місці храму, що згорів у 1923 році, зводять нову церкву. Під час пошуків старого фундаменту з-під наріжного каменя викотилася капсула з посланням Семена Левицького, батька видатного українського письменника Івана Нечуй-Левицького, до нащадків.
Реліквія пролежала у старому фундаменті 160 років. На знахідку випадково натрапили будівельники під час відновлення Свято-Вознесенської церкви. Металевий предмет, завдовжки 27 сантиметрів, 4,5 - у діаметрі, випадково викотився з-під каменя фундаменту. У цей момент будівельники розпочали підготовчі роботи до спорудження нової церкви.
Реліквія пролежала у старому фундаменті 160 років. На знахідку випадково натрапили будівельники під час відновлення Свято-Вознесенської церкви. Металевий предмет, завдовжки 27 сантиметрів, 4,5 - у діаметрі, випадково викотився з-під каменя фундаменту. У цей момент будівельники розпочали підготовчі роботи до спорудження нової церкви.
Капсула із цупкого покрівельного матеріалу, залита смолою, зберігала послання на трьох сторінках, написане рукою батька Івана Нечуя-Левицького. Його почерк директор музею Сергій Хаврусь впізнав одразу. У музеї зберігається церковна книга, написана Семеном Левицьким.
Сергій Хаврусь, директор Літературно-меморіального музею Івана Нечуй-Левицького: "Російською мовою написано з використанням латини. Перші слова такі: "Святой Троице Слава!", а далі "10 сентября закладається церква з волі Самодержця Государя Ніколая Павловича, з благословення Митрополита Київського і Галицького Філарета".
За документальними джерелами, на горі Спаса у Стеблеві в давні часи було дві церкви. Одна - дерев’яна і вже трухлява, її розібрали у 1860 році. Поруч стояла нова, соснова, простора, у формі хреста. Її звели на честь Преображення Господнього 19 серпня 1852 року.
Отець Василій, священик Стеблівської Свято-Преображенської церкви: "Ця церква була дуже великих розмірів. Адже, від дзвіниці до основи фундаменту було 45 метрів. Величність церкви була гарною. Сумно згадувати, на Усікновення у 1923 році церква була спалена".
На місці церков залишилися два кладовища, де поховані три священики. Серед них Стефан і Семен Левицькі - дід і батько Івана Нечуя-Левицького. Нині на цьому місці будують нову церкву Свято-Вознесенську. А послання пращурів зберігатимуть у Літературно-меморіальному музеї Івана Нечуя-Левицького.
Сергій Хаврусь, директор Літературно-меморіального музею Івана Нечуй-Левицького: "Російською мовою написано з використанням латини. Перші слова такі: "Святой Троице Слава!", а далі "10 сентября закладається церква з волі Самодержця Государя Ніколая Павловича, з благословення Митрополита Київського і Галицького Філарета".
За документальними джерелами, на горі Спаса у Стеблеві в давні часи було дві церкви. Одна - дерев’яна і вже трухлява, її розібрали у 1860 році. Поруч стояла нова, соснова, простора, у формі хреста. Її звели на честь Преображення Господнього 19 серпня 1852 року.
Отець Василій, священик Стеблівської Свято-Преображенської церкви: "Ця церква була дуже великих розмірів. Адже, від дзвіниці до основи фундаменту було 45 метрів. Величність церкви була гарною. Сумно згадувати, на Усікновення у 1923 році церква була спалена".
На місці церков залишилися два кладовища, де поховані три священики. Серед них Стефан і Семен Левицькі - дід і батько Івана Нечуя-Левицького. Нині на цьому місці будують нову церкву Свято-Вознесенську. А послання пращурів зберігатимуть у Літературно-меморіальному музеї Івана Нечуя-Левицького.
Перегляди: 630
