Срібноокі янголята
Сиплють, сиплють білий сніг.
Пишне свято, світле свято,
Що приходить раз на рік.
Дзвонять золоті дзвіночки –
То крокує Миколай.
Всі, хто має сини й дочки,
Миколая зустрічай!
Юліта Ран
Свято Миколая, яке припадає на 19 грудня, прийшло до нас 1088-1089 рр. за часів князя Всеволода Ярославовича.
Святий Миколай також відомий під іменами: Міколай, Міклаш, Йолупукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас.
З давніх-давен день Святого Миколая святкували весело. Завчасно готували маленькі даруночки, пекли печиво, запрошували музик та скликали гостей. І звичайно ж, чекали найголовнішого нічного гостя – Миколу-Чудотворця.
Кажуть, Миколай увесь день напередодні свята працює, він випікає зірочки в дарунок дітям. Однак ці зірочки, потрапляючи до його лантуха, перетворюються, стають схожими на свого майстра. Тож печиво, яке діти знаходять під подушкою вранці називається "миколайчиками".
Діти з великим нетерпінням чекають 19 грудня. Напередодні свята пишуть листи до Святого Миколая зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов’язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Цей прутик є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.
Прес-служба КМОППОіНУ
