Українські дороги знаменні
важливими історичними подіями,
пошуком святої правди-волі.
Наша екскурсія пролягла від Києва до Рівного, Дубно, Берестечка, Почаєва та Пересопниці. Вона була організована активом профкому університету під керівництвом голови профспілкової організації професора Івана Тихоновича Горбачука.
Цими дорогами в минувшину ходили славетні сини України – Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Михайло Драгоманов, Володимир Короленко, Леся Україна, Андрій Малишко, Максим Рильський, Микола Лисенко, Ніна Матвієнко, Микола Жулинський та ін.
Історичними шляхами гарцювали козацькі полки Богдана Хмельницького, Максима Кривоноса та Івана Богуна проти польської шляхти, звільняючи українські землі від рабського поневолення чужинських навал.
Характерним на той період був визвольний рух, очолюваний Кармелюком, Северином Наливайком, а також повстанський рух селянства (Коліївщина 1768р.). А 26-30 червня 1941 року в районі Дубно відбувалася одна з найбільших танкових битв Великої Вітчизняної війни.
Туристичні стежки пролягли героїчним подвигом Українського козацтва в битві з польським військом поблизу Берестечка 18 червня – 1 липня 1651р. Полки Богдана Хмельницького схрестили шаблюки з 150 тисячною армією поляків та 20 тисячною підтримкою іноземних найманців. У війську Богдана Хмельницького нараховувалось 100 тисяч козаків за підтримки 50 тисячного татарського війська. Протягом 10 днів війська Богдана героїчно відбивали атаки польського війська. У цій битві загинуло близько 30 тис. козаків, але цілком розгромити їх полякам не вдалося. Трагічний фінал битви пояснюється тим, що 50 тисячний загін Іслама-Гірея ІІІ не діяв на повну силу у зв’язку з святкуванням мусульманського свята, яке випало на ті дні. Втрати, які зазнала кіннота татар від артилерійського вогню поляків, були сприйняті татарами як покарання Аллаха за порушення мусульманського звичаю. Відступаючи, татари забрали з собою Б.Хмельницького разом з вісімнадцятьма козаками охорони.
Незламна воля українського народу продовжувала збирати сили для поновлення подальшої визвольної боротьби проти польського гноблення українського селянства.
Проходячи землею, политою кров’ю славних синів українського народу, ми відчували потужну енергетичну силу, яка йшла від землі, змушувала битися серця ритмічніше, частіше. Низький уклін і шану ми віддали цьому святьому місцю, пам’ятнику на честь героїчних борців-визволителів від польської експансії, подвиг яких увіковічений в монументі на підгірку. Слава героїв не померкне у віках.
Від Берестечка шлях проліг до комплексної споруди Почаєвської Лаври (найбільша Православна святиня західної України, друга після Києво-Печерської Лаври). Монастир розміщений на високій кам’янистій горі. Засновником Лаври був Преподобний Мефодій,монах Києво-Печерської Лаври (після розгрому Києва і його святинь татарами в 1240 році православні монахи утікали на захід і оселялися поблизуі Почаєвської гори). Важливою подією того часу стала поява Божої Матері, яка залишила відбиток своєї правої ступні. Від неї і до нині б’є джерело чудотворної лікувальної води, що дає можливість зцілюватися віруючим людям від різноманітних хвороб.
Славиться Лавра іконою Богоматері, яку привіз із Константинополя грецький митрополит Неофіт і вручив її Анні Гойській. Ікону Анна віддала монахам, які проживали на Почаєвській горі. Згодом іікона почала зцілювати хворих. Ця святиня знаходиться в Успенському соборі над Царськими воротами в Зірковому кіоті.
Відвідавши святі місця Лаври, ми повернулися до санаторію «Червона Калина». Там чекали драгоманівців відпочиваючі, бо на вечір був запланований концерт художньої самодіяльності. Університетські виконавці – Руслана Лоцман, Ніна Загребельна, Микола Яретик вразили глядачів своїми мелодійними голосами. а особливу увагу привернули авторські пісні головного лікаря санаторія Миколи Юрійовича Сивого.
Вранці автобус попрямував до села Пересопниця, яке в історії постало, як пам’ятка староукраїнської мови, де було завершено переклад Євангелія (розпочате було у селі Двірці (Львівська обл.) в 1556 р. і завершене в 1561 р. писарем і перекладачем-монахом Григорієм). Євангеліє було створене за підтримки княгині Заславської (монашка Параскевія) і згодом подароване Іваном Мазепою Переяславському кафедральному собору.
На Пересопницькому Євангелії присягали на вірність Україні президенти – Л. Кучма, В.Ющенко, В.Янукович (книга важить дев’ять кілограмів і зберігається в центральній науковій бібліотеці НАН України).
Ознайомившись з експонатами музею, створеного нещодавно на історичному місці чоловічого монастиря в с. Пересопниці, ми повернулися до Києва.
Ми щиро дякуємо прекрасному гідові Ярославу Петровичу Сивому за чудово організовану екскурсію історичними та героїчними місцями України.
М.З.Кот
