Генеральна асамблея ООН у 1992 році проголосила 17 жовтня Міжнародним днем боротьби з бідністю. У своїй резолюції вона закликала всі держави присвячувати цей День пропаганді і проведенню, в залежності від специфіки країни, конкретних заходів, пов’язаних з ліквідацією злиднів та бідності.
У вересні 2000 року на Самміті тисячоліття у «Декларації тисячоліття», прийнятій главами 147 країн світу, міжнародна спільнота поставила перед собою низку цілей в області людського розвитку, в тому числі скоротити наполовину до 2015 року частку людей, які живуть в умовах крайньої бідності.
Кожна країна, визначаючи власні правила та критерії визначення та вимірювання бідності, вирішує два принципових методологічних питання: встановлення межі бідності та визначення таких характеристик рівня життя домогосподарств, співвідношення яких з межею бідності дозволяє віднести сім’ю чи особу до категорії бідних.
В Україні національна межа бідності визначається на підставі відносного критерію зарахування різних верств населення до категорії бідних, який розраховується за фіксованою часткою середньодушового доходу (витрат).
Понад 6 мільярдів людей населяють планету, з них 2,8 млрд (47%) живуть менше, ніж на 2 долари в день, а більше 1,2 млрд. (20%) – менше, ніж на 1 долар у день.
Приблизно 800 млн чоловік (14% населення світу) не отримують необхідного мінімального рівня харчування і майже півмільярда чоловік хронічно недоїдають, з них третина – діти.
День 17 жовтня – це день, коли світ може активно привернути увагу до незгод і лих осіб, що живуть у злиднях, коли вони можуть привселюдно заявити про свої проблеми, і коли можна визнати, що незаможним належить головна роль у справі боротьби з бідністю. З самого початку проведення Дня його найважливішою складовою частиною була участь в ньому самих представників бідних верств населення. Відзначення цієї дати свідчить також про прагнення людей, що живуть у злиднях, використовувати свій досвід і знання з метою сприяння викорінення бідності.
Прес-служба КМОППОіНУ
