Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України постійно лобіює інтереси студентів і співробітників вищих навчальних закладів на різних рівнях. Тому з моменту створення робочої групи з доопрацювання проекту Закону України «Про вищу освіту» представники КМОППОіНУ активно долучилися до процесу реформування вищої школи.
Мета масштабної, копіткої й дискусійної роботи над документом для нас – закріпити роль і місце профспілкових організацій співробітників і студентів у формуванні автономії вишів, соціальних стандартів і академічних свобод для трудових колективів і студентства, а також модернізація вищої освіти України в цілому. Хоч ми і не відстояли всі позиції, проте більшість із них включено до законопроекту. Зокрема,
1. Керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень:
– сприяє роботі органів студентського самоврядування, організацій профспілки співробітників і студентів та створює умови для їх діяльності;
– відраховує з вищого навчального закладу та поновлює на навчання в ньому здобувачів вищої освіти за погодженням із органами студентського самоврядування та первинними профспілковими організаціями осіб, які навчаються (якщо дана особа є членом профспілки), на підставах, передбачених цим законом і статутом вищого навчального закладу;
– разом із виборними органами первинних організацій профспілки співробітників і студентів подає для затвердження вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує їх.
2. Вчена рада вищого навчального закладу затверджує положення про прямі таємні вибори виборних представників з числа осіб, які навчаються;
До складу вченої ради вищого навчального закладу входять за посадами керівник вищого навчального закладу, заступники керівника, керівники факультетів (навчально-наукових інститутів), учений секретар, директор бібліотеки, головний бухгалтер, керівники органів самоврядування та виборних органів первинних організацій профспілки співробітників та студентів вищого навчального закладу, а також виборні представники, які представляють наукових, науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідувачів (начальників) кафедр, професорів, докторів філософії, докторів наук, виборні представники, які представляють інших працівників вищого навчального закладу і які працюють у ньому на постійній основі, керівники органів студентського самоврядування вищого навчального закладу відповідно до квот, визначених у статуті вищого навчального закладу.
Не менш як 75 відсотків чисельності складу вченої ради повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу і не менш як 10 відсотків – виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.
3. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу є загальні збори (конференція) трудового колективу, включаючи виборних представників студентів (курсантів). Не менш як 75 відсотків загальної чисельності делегатів (членів) виборного органу повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу, які працюють у цьому вищому навчальному закладі на постійній основі, і не менш як 15 відсотків – виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.
4. Порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, визначається положенням, затвердженим вищим навчальним закладом за погодженням з вищим органом студентського самоврядування вищого навчального закладу та виборним органом первинної профспілкової організації студентів.
5. Робочий час науково-педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу).
6. Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники вищого навчального закладу всіх форм власності мають право безоплатно користуватися бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів вищого навчального закладу.
7. Науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам вищих навчальних закладів встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно не менше 15 та 20 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника – 25 відсотків посадового окладу, професора – 33 відсотки посадового окладу.
8. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на
– безкоштовне користування бібліотеками, інформаційними фондами, навчальною, науковою та спортивною базами вищого навчального закладу;
– користування виробничою, культурною, побутовою, оздоровчою базами вищого навчального закладу у порядку передбаченим статутом вищого навчального закладу;
– зарахування до страхового стажу відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” періодів навчання на денній формі навчання у вищих навчальних закладах, аспірантурі, докторантурі, клінічній ординатурі, інтернатурі, резидентурі за умови добровільної сплати страхових внесків;
9. Розмір стипендіального фонду вищого навчального закладу повинен забезпечувати виплату академічних стипендій не менше, ніж 70 відсоткам студентів (курсантів), які навчаються за кошти державного бюджету. Розміри академічних та соціальних стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України. Розміри мінімальної академічної та соціальної стипендій не можуть бути меншими, ніж розмір прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць.
10. Громадський контроль у сфері вищої освіти є правом суспільства й окремих громадян, працівників у сфері вищої освіти, осіб, які навчаються, органів громадського самоврядування, професійних спілок, громадських організацій отримувати у порядку встановленому законодавством доступ до відповідної інформації на всіх етапах прийняття рішень у сфері вищої освіти і науки, вносити свої пропозиції та зауваження до них, погоджувати прийняття визначених законом рішень.
11. До витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування відносяться:
– суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані/передані вищим навчальним закладам з метою підтримки розвитку освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у розмірі, що не перевищує 10 відсотків оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік.
– витрати платника податку, пов’язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, а також витрати на навчання чи (та/або) професійну підготовку у вітчизняних вищих навчальних закладах інших осіб, які не перебувають з таким платником податку у трудових відносинах, але уклали з ним письмову угоду (договір, контракт) про взяті ними зобов’язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років;
– витрати на організацію навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність, осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах. Зазначені витрати включаються до валових витрат у розмірі до 5 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.
12. Звільняється від оподаткування прибуток дошкільних, загальноосвітніх і вищих навчальних закладів недержавної форми власності, отриманий від надання освітніх послуг.
Останні новини
10-11 травня робочою групою з доопрацювання законопроекту «Про вищу освіту» спільно з представниками Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Державного агентства України з питань науки, інновацій та інформатизації доопрацьовано проект Закону України «Про вищу освіту».
Переважну більшість зауважень вищезазначених відомств було враховано і внесено відповідні зміни до законопроекту. У той же час залишилися статті, з яких робоча група не дійшла згоди з представниками органів державного управління.
І що ж далі?
Неузгоджені питання потребують остаточного вирішення на рівні Кабінету Міністрів України. Тож доопрацьований проект Закону України «Про вищу освіту» найближчим часом буде розглянуто на засіданні Уряду та після відповідного погодження – передано до профільного комітету Верховної Ради.
З повагою
член робочої групи
Олександр Яцунь
