Шановні колеги, присутні, гості нашої конференції!
Розвиток КПІ в ближчому майбутньому має базуватися на платформі, побудованій нами протягом 2-х останніх десятиріч. Головне, що нам вдалося зробити за цей час:
Ми здійснили трансформацію КПІ від моделі великого політехнічного інституту часів централізованої економіки до технічного університету європейського зразку, який 3 роки поспіль визнавався роботодавцями України, як лідер української вищої школи і який за незалежною оцінкою авторитетної міжнародної рейтингової організації QS увійшов до 4% кращих університетів світу. На шляху до цих показників, відповідно до потреб нової країни, нам довелося створити 10 нових факультетів і інститутів, понад 30 нових кафедр, відкрити понад 100 нових спеціальностей і спеціалізацій, зробити багато інших перетворень (слайд 2, 3,4).
Здійснивши децентралізацію управління, демократизацію університетського життя, забезпечивши прозорість роботи усіх ланок КПІ ми створили атмосферу взаємної довіри і поваги до праці педагога і вченого, унеможливили конфлікти і суперечності в колективі, мотивували до активної роботи усіх студентів і співробітників університету (слайд 5).
Ми створили одну з кращих в країні систему самоврядування, як студентського, так і всього колективу. Через механізм колективних угод, демократичну виборчу систему керівників підрозділів та студентських лідерів ми започаткували свій, особливий підхід до напрацювання і прийняття важливих рішень, контролю за їх виконанням, що забезпечує нестримний і постійний поступ університету, відповідно до прийнятої стратегії (слайд 6).
І нарешті, ми вдихнули душу в стіни сторічного КПІ. Будівлі, обладнання, лабораторії це ще не зовсім університет. Створені нами музей, пам’ятники, картинні галереї, меморіальні дошки, зала вченої ради, маятник Фуко, навіть куранти на головному корпусі, інші знаки шани нашій історії, сьогодні оточують нас особливим університетським духом, духом академізму, відчуттям належності до славетної історії і великих справ наших попередників (слайд 7).
Відштовхуючись від цього базису, на наступному етапі розвитку КПІ ми маємо: привести, відповідно до нових викликів і вимог суспільства, зміст і форми нашої роботи, зробивши особливий акцент на її якісних характеристиках, продовжити інтегрування університету в європейський і світовий освітньо-науковий простір шляхом подальшого наближення до стандартів і критеріїв групи університетів світового класу (слайд 8). Для цього необхідно:
1. Продовжити розвиток і вдосконалення моделі діяльності університету. Виходячи з тенденцій розвитку європейської і світової систем вищої технічної освіти, розвитку національного ринку праці, маємо продовжити вдосконалення головної концепції діяльності університету, поступово зменшуючи розрив між освітньою, науковою та інноваційною компонентами нашої роботи. Кафедрам, факультетам, інститутам належить формувати такі спільні освітньо-наукові середовища, в яких наука передавала б освіті останні досягнення, визначаючи її передовий зміст, а освітня компонента наповнювала б наукову сферу і високотехнологічний ринок праці талановитою молоддю, з якої виростуть майбутні вчені, керівники виробництва і бізнесу. В цих середовищах практично зникає межа між дослідженням і дипломною чи курсовою роботою, між викладачем і вченим (слайд 9).
Університети такого типу у світі називають дослідницькими. Звичайно, КПІ, як дослідницький університет має пріоритетно зберігати всю академічну, фундаментальну складову, як визначальну для себе, але при цьому він повинен працювати одночасно за трьома взаємопов’язаними напрямами: навчання, наукові дослідження, інноваційне впровадження високих технологій і виведення їх на ринки.
КПІ має послідовно покращувати кількісне співвідношення між базовим рівнем підготовки (бакалавр) і вищими рівнями (магістр, доктор філософії, доктор наук) на користь вищих рівнів, поступово наближаючись до моделі кращих технічних університетів світу (МІТ, Парижська Еколь Політекнік, Аахенський технічний університет та інші).
Для забезпечення такої підготовки необхідно впроваджувати прогресивні технології наукоємного, інноваційного навчання, поглиблювати інтеграцію з ринком праці, покращувати фінансове, матеріально-технічне та методичне забезпечення нашої роботи, постійно здійснювати самоаналіз якості підготовки фахівців.
2.Фундаментальність підготовки. Ми маємо підсилювати роль фундаментальної освіти (слайд 10). Без фундаментальних знань неможливе розуміння природи оточуючих процесів і явищ. Людина, що отримала глибоку фундаментальну освіту здатна формулювати складні задачі, керувати процесами, комплексно, системно оцінювати усі наслідки тих чи інших управлінських рішень, і лише вона здатна створювати умови для сталого розвитку суспільства. Фундаменталізацію підготовки фахівців маємо здійснювати за фізико-технічною моделлю, яка передбачає синтез глибоких загальнонаукових природничих знань та інженерного мистецтва.
3. Забезпечення міждисциплінарності, системності, комплексності підготовки і гармонізації роботи КПІ з ринком праці мають лягти в основу нашої стратегії на наступному етапі (слайд 11). Проникнення інженерії в медицину, біологію, охорону навколишнього середовища, економіку, в суспільну сферу вимагатиме від нас підсилення міжфакультетських та міжкафедральних зв’язків, реконфігурації програм, гнучкості навчальних траєкторій. Хорошим прикладом втілення цієї стратегії вже сьогодні є діяльність міжуніверситетського медико-інженерного факультету, який навколо комплексної програми «Здоров’я людини» об’єднав роботу понад 30 інженерних кафедр КПІ. Навколо комплексної програми «Молодіжний мікросупутник», яку виконує ФАКС, сьогодні об’єдналися зусилля фахівців з КПІ, Дніпропетровського національного університету, Харківського авіаційного інституту в таких галузях, як механіка, матеріалознавство, математика, фізика, екологія, ІТ-сфера, мікроелектроніка, телекомунікаційні системи, системний аналіз, усього представники 20 галузей знань. Я переконаний, що такі, проблемно-орієнтовані підходи будуть надзвичайно затребуваними економікою і суспільством у ближчому майбутньому.
4. Важливим елементом стратегії подальшого розвитку КПІ є врахування не лише нинішнього, а й майбутнього стану розвитку наук, технологій та виробництва (слайд 12). Так, за результатами аналітичних прогнозів провідних наукових центрів світу (Оксфордський університет, Міжнародна рада з науки, американська компанія Ранд Корпорейшн та інші) протягом ближчих двох десятиліть найбільш затребуваними будуть фахівці в галузі «альтернативної енергетики і нових заощадливих видів транспорту», нано-технологій і нових матеріалів, комплексу наук, які забезпечують якість життя і здоров’я людини (медичної інженерії, біотехнологій, фармації та інших), фахівці у сфері змін клімату, фахівці в галузі нових інформаційних і космічних технологій.
На думку експертів попит на системних аналітиків і фахівців-комп`ютерників, які вмітимуть обробляти і аналізувати дані різної природи для бізнесу, наукових досліджень, нових видів техніки у ближче десятиліття зросте у декілька разів. Ці світові тенденції ми маємо накладати на особливості розвитку нашого суспільства і КПІ, враховувати їх в процесі еволюційного вдосконалення змісту і напрямів підготовки.
5. Надзвичайно важливою для КПІ є підсилення прямої взаємодії технічної освіти і ринку праці (слайд 13). Якраз в результаті такого партнерства, та з урахуванням світових тенденцій до розвитку наук і технологій мають сформуватися нові вимоги до змісту, структури і обсягів підготовки фахівців за інженерними спеціальностями.
На сьогодні університет зробив вже декілька суттєвих кроків у цьому напряму. Ми уклали угоди більш ніж з 3500 підприємствами України. Але серед великих, системо утворюючих підприємств в базових галузях промисловості ми маємо лише декілька партнерів. Так, нами укладені угоди з федерацією роботодавців України, з лідерами в галузі космічних і авіаційних технологій – КБ «Південне» і АНТК ім. Антонова, з групою компаній ДФ – лідером хімічної і титанової промисловості, з групою компаній ДТЕК – лідером паливно-енергетичного комплексу України. На наступному етапі ми маємо суттєво розширити перелік таких стратегічних партнерів, узгоджуючи з ними навчальні плани за певними спеціальностями, програми наукових досліджень і інновацій відповідно до потреб базових галузей промисловості.
6. Маємо корінним чином покращити навчально-лабораторну і дослідницьку базу університету (слайд 14). У цих питаннях, як в Україні, так і в КПІ має місце наростаюче відставання від передових університетів світу. Наприклад, ще у 2005 році КПІ і МГУ ім.. Ломоносова мали приблизно порівняні між собою суперкомп’ютери. КПІ мав кластер з продуктивністю 3 Тфлоп, МГУ – 9. Зараз продуктивність суперкомп’ютера КПІ піднялася до 6.9 Тфлоп, а суперкомп’ютера МГУ до 1.3 Петафлоп, тобто за темпами оснащення цим видом сучасної техніки МГУ випереджає КПІ у 600 разів.
Оновлення навчально-лабораторного обладнання ми повинні здійснювати за усіма інженерними напрямами, і особливо за тими пріоритетними навчально-науковими програмами, де ми ще можемо зберегти лідируючі позиції у світі. Так, за програмою «Нові речовини і матеріали» ми маємо придбати газорідинний хроматограф з мас спектрометричним детектором та спектрометр ядерного магнітного резонансу. Придбання цього обладнання дозволить отримати проривні результати при дослідженні структури речовин і тонких особливостей їх хімічних та термічних перетворень, що важливо при створенні матеріалів з новими властивостями (науковий керівник цих робіт – проф. Андрій Артурович Фокін).
За цією ж програмою маємо продовжити оснащення центру «Наноелектроніка і нанотехнології», придбавши наступну чергу обладнання для синтезу матеріалів з новими властивостями. Науковий керівник – академік Юрій Іванович Якименко.
За програмою «Здоров’я людини» працюємо над придбанням обладнання для отримання і дослідження ліпідних оболонок, у які вбудовуються лікарські препарати і магнітні наночастинки. Це дозволить ефективніше утримувати ліпосоми в пухлині в повному обсязі і, як наслідок, підвищити ефективність лікування хворих до 20 %. Науковий керівник цих робіт – проф.. Віталій Борисович Максименко.
За програмою «Нові інформаційні і телекомунікаційні технології» надзвичайно актуально продовжити розвиток високопродуктивного обчислювального кластеру університету, в 5-6 разів збільшивши його продуктивність і довівши її до 35-40 Тфлопс. Це дозволить вирішувати надскладні задачі матеріалознавства, фізики, хімії, нанотехнологій, які до цього не вирішувалися в принципі, зберегти участь України у міжнародному проекті «Аліс» з обробки даних для великого адронного колайдера та забезпечить умови рівноправної кооперації КПІ у європейській Грід мережі. Науковий керівник цього напрямку проф.. Анатолій Іванович Петренко.
Усього ж перелік переоснащення науково-лабораторного обладнання КПІ налічує понад 100 крупних позицій. Джерелами фінансування мають бути державний бюджет України, кошти великих підприємств, міжнародні гранти.
7. Ми повинні у 1.5-2 рази підвищити підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації за фундаментально природничими та інженерними напрямами, розширити присутність наукових видань у світових науко-метричних базах (слайд 15). Зараз, лише для відновлення природних втрат наукових шкіл КПІ готує щорічно 15-20 докторів і 70-90 кандидатів наук. Для суттєвого ж розвитку цих шкіл нам необхідно ці цифри принаймні подвоїти.
8. За рахунок поєднання науки, передової освіти та бізнесу нам необхідно створити острів інноваційного прориву в країні за напрямами, де ми маємо потужні напрацювання (слайд 16). Це перш за все зелена енергетика, нові речовини і матеріали, наноелектроніка і нанотехнології, медична інженерія і біотехнології, нові інформаційні технології. Створивши науковий і технологічний парки і оволодівши механізмами їх роботи, КПІ став незаперечним лідером в Україні в галузі інноваційної діяльності. Тепер, на підготовленій основі ми маємо зробити інноваційні прориви у зазначених вище напрямах Хай Теку.
9. Захист і управління інтелектуальною власністю, комерціалізація знань мають стати новим, дуже важливим завданням для КПІ (слайд 17). Ми ще ніколи не вводили нематеріальні активи в економіку університету, не ставили їх на баланс, не здійснювали їх комерційну реалізацію. А це в передових дослідницьких університетах світу приносить не менше третини їх бюджету. Незважаючи на те, що в Україні ще практично немає досвіду такої роботи, відсутнє ефективне законодавство, що її регламентує, КПІ має першим оволодіти цю нову справу, суттєво підвищивши економічну ефективність своєї роботи.
10. У міжнародній діяльності ми повинні розширити співпрацю з університетами-партнерами, втілюючи програми академічної мобільності (слайд 18). Перш за все маємо в декілька разів збільшити кількість студентів, які навчаються за програмами подвійних дипломів з університетами розвинених країн. У цьому році їх вже біля 200. Ми повинні в 3-5 разів підвищити ефективність участі підрозділів КПІ в зарубіжних грантах, в т.ч. – в проектах Європейського Союзу, програмах "TEMPUS" та "ERASMUS MUNDUS". Нам необхідно суттєво підвищити якість підготовки кадрів, спроможних організовувати і виконувати міжнародні проекти. Маємо подолати мовний бар’єр в контактах з зовнішнім світом, суттєво покращивши мовну підготовку наших студентів, науковців і викладачів, ширше залучати кожну кафедру університету і особливо студентів до міжнародної діяльності.
11. Потрібно автоматизувати та інформатизувати усі технології навчання та управління університетом, забезпечити успішне впровадження та подальший розвиток електронного кампусу КПІ, функціонування інформаційних сайтів кафедр, інститутів і факультетів, включаючи їх англомовні ресурси (слайд 19).
12. Маємо суттєво покращити матеріальну базу університету, зробивши особливий наголос на якості створюваної інфраструктури (слайд 20). Гуртожитки, місця загального користування, деякі аудиторії, системи енерго забезпечення, інші елементи інфраструктури потребують радикальної модернізації. Важливим завданням для КПІ буде корінна перебудова системи енергоспоживання, енергозаощадження та обслуговування інфраструктури. З нинішнім станом цієї системи, яка споживає понад 40% консолідованого бюджету КПІ, в наступні роки університет існувати не зможе. Маємо принаймні у 2 рази зменшити витрати, приведені до 1 кв. метра площ, які ми сплачуємо за обслуговування інфраструктури та енергоносії.
Ми повинні додатково побудувати 2 нові гуртожитки, декілька навчальних корпусів. Це в першу чергу корпус ФАКС, корпус видавничо-поліграфічного інституту, додатковий корпус ФІОТ та факультету прикладної математики, актуальним є будівництво корпусу фізико-технічного інституту.
13. За умов економічної і соціальної нестабільності суспільства, соціальний захист членів нашого колективу набуває особливого значення. Він повинен мати більш чітке, адресне призначення, стати більш дієвим і ефективним (слайд 21). Він має бути спрямований на підтримку атмосфери творчості, співпраці та взаємодопомоги серед членів нашого колективу; впровадження механізмів мотивації співробітників-новаторів, які забезпечують прискорений розвиток університету; поглиблення принципу «безсуб’єктності» в управлінні персоналом; захист гідності, і академічних свобод студентів, викладачів, науковців і співробітників, свободи їх волевиявлення. Мають бути продовжені програми інвестиційного будівництва житла, програми допомоги соціально незахищеним членам колективу, інвалідам, хворим, ветеранам, багатодітним сім’ям, батькам одинакам.
14. КПІ належить першим в Україні напрацювати і втілити в життя європейську модель університетської автономії і академічних свобод (слайд 22). Чому це так важливо зараз і чому це буде ще більш важливо в ближчому майбутньому?
Тому що, як і увесь світ, так і Україна постали на початку нового віку перед новими, нечуваними раніше викликами і кризами. Найгострішою з них є криза моралі, криза толерантного, гармонійного співіснування людей у світі і в Україні зокрема. Ця головна криза тягне за собою інші – фінансову, економічну, соціальну. Як подолати ці виклики? Як знайти відповіді на нові, складні питання? Ці відповіді не лежать в площині стандартних рішень. Перед новими проблемами стають безсилими великі капітали, фінансові, природні чи адміністративні ресурси, безпомічними виглядають навіть уряди країн і цілих континентів.
Відповіді дадуть нові, невідомі раніше знання, які можуть бути напрацьовані лише у вільних, академічних середовищах, в центрах незалежної університетської думки, одним яких в Україні завжди був Київський політехнічний інститут. А держава має бути зацікавленою в існуванні таких центрів незалежної думки, щоб вони могли напрацьовувати цю, так необхідну істину. Держава має озброюватися цією істиною, новими, нестандартними ідеями задля прогресу своєї країни.
І нарешті, вирішуючи питання про керівника нашого університету на наступний період важливо виходити з системи базових принципів, які мають бути покладені в основу його діяльності (слайд 23). Я переконаний, що необхідно зберегти ті принципи, які ми схвалили ще у 1992 році, і яких я намагався дотримуватится весь цей час. Вони такі: "Ректор нашого університету має завжди пам’ятати, що вийшов з КПІ, йому зобов’язаний своїм становленням і формуванням, а тому повинен за будь-яких обставин працювати на його розвиток і престиж, підтримувати і захищати своїх колег по Альма-матер, поважати честь і гідність кожної людини незалежно від її громадського статусу чи посади, не ставити себе вище над нею, намагатися розуміти точку зору кожного; стверджувати повагу й шану до ветеранів і старших, завдяки яким створено все, що ми маємо сьогодні, які є носіями мудрості і унікального досвіду для нового покоління; успадкувати від своїх попередників на посту ректора усі кращі для КПІ підходи; бачити в кожному студентові талановиту особистість, а в кожному співробітнику – однодумця і соратника; бути вдячним за виконане і уміти прощати помилки та слабкості".
Я вірю в те, що наш колектив гідно витримає усі виклики, які постали перед нами і суспільством, і ще з більш вагомими досягненнями пройде наступний відрізок часу.
Дякую за увагу! (слайд 24)
Презентація, що супроводжувала виступ [attachment=193].
