Народна назва свята – Йордана, оскільки в тридцятирічному віці Ісус Христос прийняв хрещення в річці Йордан. Він вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва – Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці, адже в цей день, за християнським вченням, з`явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець – у голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.
Чудодійна сила святої води
Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.
У цей день у всіх містах і селах святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох нещасть. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки й тварин. Залишається загадкою той факт, що хрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює у воду під час обряду.
Голодна кутя
Напередодні Водохреща святкується "Голодна кутя" або другий Святий Вечір. Увесь цей день люди нічого не їдять – постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє перша зоря. До столу подають пісні страви – смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а згори – хлібину, "щоб хліб родився".
На другий день зранку йдуть до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім`ї, хату, інші будівлі, криниці.
Ритуальні дійства в сакральних місцях
За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест ("йордан") і ставили його поряд з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого він набирав червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.
У день водосвяття в селах і містах влаштовувались багатолюдні хресні ходи до річки. Окрім ікон і церковних хорогв, учасники цих процесій несли запалені "трійці" – три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями. Одночасно в небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрічками з кольорового паперу.
Веселий час українських вечорниць
Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, у родинних колах влаштовувалися складчини та походи один до одного в гості з метою наблизити весну.
До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо "там чорти сидять і можуть вчепитися". Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі та вмивалися, аби щоки були рум`яними. Загалом до Водохреща протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки.
Народні прикмети
На Водохреща день ясний – хліба будуть чисті, а якщо похмурий – буде у хлібі повно «сажки»;
Іде лапатий сніг – на врожай.
Якщо похмуро – хліба буде вдосталь.
Якщо зоряна ніч – вродяться горіхи і ягоди.
Коли на Водохреща випав повний місяць – бути великій воді.
Удень іде сніг – на врожай гречки: вранці – ранньої, вдень – середньої, а ввечері – пізньої.
Під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.
Цьогоріч
19 січня 2012 року о 12:00 за участю керівництва Київської міської державної адміністрації відбудеться святкування Водохреща на Оболонській набережній біля Свято-Покровського собору Української православної церкви.
Під час святкування проведуть чин освячення води за відповідними канонами.
Дорогі освітяни, нехай вас повсякчас оберігає Свята Трійця, а доля буде чиста і світла, як кришталева хрещенська вода!
Прес-служба КМОППОіНУ
