Інститутом соціології Національної академії наук України була проведена «Оцінка потенціалу випускників середньої школи як ресурсу модернізаційних процесів».
Оцінка результатів навчально-виховної діяльності
Випускники переважно задоволені результатами навчання та рівнем отриманих навичок і знань, вважають себе достатньо підготовленими для вирішення життєвих завдань.
Так рівень навчальної підготовки з усіх предметів становить 3,957 бала за п’ятибальною шкалою, що відповідає варіанту оцінки «скоріше задоволений». Найменше задоволені учні підготовкою з фізики (3,61), хімії (3,67) та іноземної мови (3,73). Нижче чотирьох балів оцінена підготовка з математики та астрономії.
Рівень здобутих у школі навичок та вмінь випускників за п’ятибальною шкалою дорівнює 4,151 бала, що відповідає варіанту оцінки «вище середнього». Найвище оцінюються комунікативні навички (4,41), найнижче – уміння розв’язувати наукові та науково-практичні проблеми (3,47).
Професійний вибір
Більшість випускників вже зорієнтована на конкретний професійний вибір та отримання вищої освіти (майже 90%). Не визначилися ще 6,8% одинадцятикласників. Перевагу робітничим професіям, роботі у сільському господарстві та у сфері обслуговування надали лише 2,6% респондентів.
Пріоритетним для 24,6% випускників є спеціалізація у сфері природничих та точних наук (математика, інформатика, фізика, хімія, біологія, медицина). У соціально-політичному напрямі (економіка, соціологія, право, соціальна психологія, історія) планують у подальшому спеціалізуватися 16,3%. На гуманітарні дисципліни (філософія, філологія, релігієзнавство, антропологія, педагогіка) зорієнтовано 14% опитаних. У сферу бізнесу та менеджменту планує піти 11,2%, на творчі професії (журналіст, митець, музикант) зорієнтовано 10,2% одинадцятикласників, а на інженерні спеціальності – усього 6,8%. Військовими хотіли б стати 4,4%, професійно займатися спортом 2,9%.
Вплив на професійний вибір випускників мали батьки (82,2 %) та вчителі (51,8%). Серед інших агентів впливу – Інтернет (44,9%), друзі (32,7%), інформація ЗМІ (28,7%).
Головним чинником професійного вибору для випускників є бажання самореалізації. На власні здібності і прагнення їх реалізувати покладаються 77 відсотків. На другому місці знаходиться рівень оплати праці та перспективи кар’єрного зростанні в обраній професії (40%). На третьому місці – престиж обраної професії (27,7%) та фінансові можливості батьків (28%). Чверть випускників зазначає, що у своєму виборі керуватиметься бажанням принести користь людям.
Життєві плани та цінність орієнтації
Пріоритетним у дорослому житті випускники вважають створення сім’ї (58,9%) та можливість займатися улюбленою справою (43,8%). Отримання гарної освіти планують 39,9, зробити кар’єру в суспільно-політичній або бізнесовій сфері налаштовано 31,2 відсотка. Суто матеріальні інтереси – досягти високого рівня матеріального забезпечення (мати гарну квартиру, автомобіль) – визначають плани лише п’ятої частини опитаних.
Попри загальний високий рівень еміграційних очікувань молоді, більшість випускників налаштовані на реалізацію своїх планів у власній країні. Виїхати жити та працювати за кордон планують лише 11,9 % опитаних.
На жаль, випускники великою мірою пов’язують досягнення життєвого успіху не з власними зусиллями, а з дією зовнішніх чинників. Наявність впливових родичів в уявленнях випускників важливіша ніж високий інтелект (43,6 проти 41,5%). Гарна освіта важлива тією ж мірою, як і батьки (по 35,5%), а уміння іноді йти в обхід закону (36,5%) значно вагоміше, ніж чесність і принциповість (19,3%).
За матеріалами
