22 січня – День Соборності України

22 січня 2009 року – 90 річниця Соборності України.

Носіями ідеї соборності вважаються діячі Кирило-Мефодіївського братства (до якого належав і Тарас Шевченко), "Російської трійці" на чолі з Маркіяном Шашкевичем, який працював у Галичині, відомі українські вчені – Михайло Драгоманов, Іван Франко, Михайло Грушевський. 

Проте ідеологічно оформлена вона була вперше наприкінці XIX – початку XX століття в працях Юліана Бачинського і Миколи Міхновського. Саме вони позначили об`єднання всіх етнічних українських земель в єдину державу як найважливішу стратегічну задачу. Ця задача пізніше знайшла свій розвиток у документах українських політичних партій – спочатку в Галичині, а потім і по всій Україні. В Галичині в цей же рік дещо пізніше, внаслідок розпаду Австро-Угорської імперії виникла Західноукраїнська Народна Республіка з центром у Львові. Рівно через рік, 22 січня 1919 р. обидві республіки оголосили про своє злиття в єдину державу. 


Таким чином, вперше за, щонайменше, шістсот років був зроблений серйозний крок до об`єднання більшості етнічних українських земель в єдине ціле державне утворення. При цьому Західноукраїнська Народна Республіка, ввійшовши до складу УНР на федеральних правах, зберегла власну адміністрацію, уряд, парламент, армію, і навіть мала певну самостійність у віданні зовнішньої політики. Дипломатичні представництва ЗУНР існували в країнах колишньої Австро-Угорщини, а також в Німеччині і Ватикані. Кінцева ратифікація Акту Соборності планувалася на засіданні Установчого збору – першого українського парламенту, який так і не був скликаний. На той час УНР припинила своє існування. Вже за два тижні після проголошення Акту Соборності уряд України (Директорія) був вимушений під натиском російської Червоної Армії залишити Київ, а дещо пізніше і територію України. Потенціал, закладений в Акті соборності, так і не був до кінця реалізований.

Цьому перешкодив ряд обставин як внутрішніх, так і зовнішніх. Позначилися істотні відмінності історичного, правового, соціально-політичного, культурно-побутового, релігійного характеру, що виникли внаслідок роз`єднання Сходу і Заходу України. Об`єднання України так і не змогло примирити між собою різні політичні партії, відносини між якими нерідко набували характеру відкритої ворожнечі. Крім того, незалежна українська держава випробовувала тиск не тільки з боку агресивних сусідів (Радянська Росія, Польща, Румунія), але і країн Антанти, які на свій лад перекроювали карту Європи, не зважаючи на Україну. 

Ідея соборності і сьогодні залишається актуальною.