У періоди, впродовж яких у закладах освіти не здійснюється освітня діяльність у зв`язку з незалежними від працівників обставинами, педагогічні, науково-педагогічні працівники залучаються до навчально-виховної, організаційно-методичної, організаційно-педагогічної, наукової робіт. Оплата праці, у тому числі за сумісництвом, у таких випадках забезпечується із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації.
Разом з тим, більшість непедагогічних працівників закладів освіти (кухарі в закладах дошкільної освіти, медичні сестри, секретарі, двірники, прибиральниці, помічники вихователів та інші) наразі не мають можливості з незалежних від них причин виконувати свої посадові обов’язки.
Згідно зі ст. 113 Кодексу законів про працю України за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Положення статті 113 Кодексу законів про працю України щодо гарантій працівників під час простою не містить жодних обмежень щодо категорій працівників, а тому має розповсюджуватися на всіх працівників, у тому числі і сумісників. Така ж позиція викладена у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 14.04.2004 № 03-2/1228-018-15, де зазначено, що у разі якщо підприємство тимчасово не веде господарської діяльності, оплата праці працівників (в тому числі і працівників - сумісників) повинна здійснюватись відповідно до статті 113 КЗпП України.
Разом з тим, всупереч вимогам КЗпПУ, МОНУ в листі № 1/9-173 від 23.03.20 року вказало, що «враховуючи, що сумісництво передбачає виконання працівником основної роботи (в цьому ж або іншому закладі), то збереження середнього заробітку, яке гарантоване працівникам відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, здійснюється лише за основним місцем роботи працівника».
Враховуючи велику кількість вакансій технічних працівників та низький рівень заробітних плат, більшість непедагогічних працівників закладів освіти змушені працювати в тому ж чи іншому закладі за сумісництвом. Саме тому втрата під час карантину частини доходів (заробітна плата за сумісництвом) призводить до зубожіння цієї категорії освітян та їх сімей.
З метою збереження прав працівників КМОППОіНУ звернулася:
- До КМУ щодо передбачення у постанові КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 № 245 чіткої вказівки про збереження за сумісниками середнього заробітку за час простою відповідно до ст. 113 КЗпПУ. (повний текст зверення)
- До МОНУ щодо надання роз’яснення щодо того, що оплата часу простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, здійснюється як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, згідно зі ст. 113 КЗпПУ. (повний текст звернення)
