19 червня 2026 року відбулася публічна презентація результатів комплексного дослідження умов та оплати праці працівників освіти України «Справедлива оплата праці освітян: нова модель» в національному інформаційному агентстві «Укрінформ».
Дане дослідження, присвячене розробці концепції справедливої та конкурентоспроможної системи оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України, було реалізоване в межах спільного партнерського проєкту Профспілки працівників освіти і науки України та Профспілки освіти і науки Німеччини (GEW).
Серед учасників заходу представники органів державної влади, соціальні партнери, науковці, профспілкові лідери, освітяни та медіа.
Дослідження, що тривало понад пів року, поєднало якісні та кількісні методи – глибинні інтерв’ю, репрезентативне опитування понад 2000 громадян і аналіз умов праці освітян, що дозволило сформувати цілісне бачення оплати та реальних умов роботи педагогів в Україні.
У межах дослідження експерти проаналізували чинну модель оплати праці та нормативно-правове регулювання, визначили ключові системні дисбаланси у сфері винагороди працівників освіти, а також узагальнили позиції освітян щодо рівня заробітної плати, умов праці та професійних викликів.
Ключовий висновок дослідження – освіта має бути привабливою для фахівців не лише змістом професії, а й якістю трудового життя та гідною оплатою праці. Адже саме освіта формує людський капітал, необхідний для відбудови економіки, інноваційного розвитку та підвищення конкурентоспроможності держави.
Дослідження також показало, що самі освітяни оцінюють справедливий рівень оплати значно стриманіше, ніж суспільство загалом: під час глибинних інтерв'ю вони називали бажану заробітну плату від 20 тисяч гривень, тоді як представники інших професій вважали справедливою винагороду на рівні 40-60 тис. грн. Середня очікувана суспільством заробітна плата вчителя становить 43 тис. грн, а викладача закладу вищої освіти – 55 тисяч гривень.
Результати дослідження
Комплексне дослідження засвідчило системне погіршення матеріального становища працівників освіти та необхідність глибокого перегляду чинної моделі оплати праці.
За період 2010-2025 років реальна заробітна плата в кризові періоди суттєво скорочувалася: у 2013-2015 роках – майже на 35%, а після початку повномасштабної війни залишається приблизно на 15% нижчою за рівень 2021 року. Нині оплата праці в освіті становить десь 62% середньої по економіці, тоді як чинна Єдина тарифна сітка не забезпечує належної диференціації.
На цьому тлі сформувався виразний суспільний дисбаланс: 98% громадян визнають професію вчителя суспільно значущою, понад 90% – складною та відповідальною, 91% – недооціненою в оплаті праці. Водночас лише приблизно 20% вважають її високооплачуваною. Таким чином, висока соціальна вага професії не підкріплена рівнем матеріального забезпечення.
Окремий блок дослідження засвідчив, що фактичне навантаження педагога часто сягає 10–14 годин на добу й включає значний обсяг неоплачуваної роботи: підготовку до занять, перевірку робіт, електронне адміністрування, комунікацію з батьками, відпрацювання занять після повітряних тривог, а для викладачів – також наукову й організаційну діяльність. До цього додаються бюрократичне навантаження, емоційне виснаження та необхідність нерідко власним коштом забезпечувати окремі потреби освітнього процесу.
Дослідження також підтвердило серйозні кадрові ризики. Майже три чверті опитаних відзначають нестачу молодих учителів, а понад 55% називають головною причиною цього низький рівень оплати праці. Водночас 93% громадян підтримують необхідність її підвищення, що свідчить про широкий суспільний запит на зміни.
Які рекомендації пропонують науковці
На основі проведеного аналізу експерти підготували практичні рекомендації для органів державної влади, профспілок і соціальних партнерів, спрямовані на формування справедливої та конкурентоспроможної моделі оплати праці в освіті.
Серед ключових пропозицій – збільшення бюджетних видатків на освіту, реформа ЄТС із розширенням міжрозрядної диференціації та більш гнучкими механізмами формування заробітної плати, виконання статті 61 Закону України «Про освіту» щодо встановлення посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників на рівні не менше трьох мінімальних заробітних плат, а також поступове наближення оплати праці українських освітян до європейських стандартів.
Окрему увагу приділено вдосконаленню системи стимулюючих виплат: запровадженню прозорих доплат за результативність праці, єдиної надбавки за престижність педагогічної праці, додаткових механізмів підтримки молодих педагогів, особливо в сільській місцевості, а також повнішому врахуванню всіх видів професійної діяльності педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Автори дослідження наголошують, що без системного перегляду моделі оплати праці, належного державного фінансування та виконання законодавчих гарантій неможливо підвищити престиж педагогічної професії, зупинити відтік кадрів і забезпечити якісну освіту.
Гідна оплата праці освітян – це не лише питання соціальної справедливості, а й одна з ключових передумов повоєнного відновлення та довгострокового розвитку України.
За матеріалами «Укрінформ», Пресслужба Профспілки працівників освіти і науки України
