Щорічні основні відпустки педагогічним працівникам надаються відповідно до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ ізакладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №346.
Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що право керівних, педагогічних, науково-педагогічних (крім тих, що працюють унавчальних закладах та навчальних (педагогічних) частинах (підрозділах) інших установ ізакладів) та наукових працівників на щорічну основну відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи вустанові.
За другий та наступні роки роботи відпустка надається згідно з графіками, які затверджуються власником установи або уповноваженим ним органом запогодженням з профспілковим чи іншим уповноваженим напредставництво трудовим колективом органом.
Керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів щорічна основна відпустка повної тривалості у перший та наступні роки надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх нароботу. Графік надання відпусток педагогічним працівникам складається з урахуванням можливості проведення регулярних консультацій для учнів, складання іспитів якими перенесено наосінь.
Отже, педагогічний, науково-педагогічний працівник, з яким укладено трудовий договір, наприклад у березні 2016 року, має право на надання йому щорічної основної відпустки повної тривалості у перший рік роботи в період літніх канікул. Мінсоцполітики України в листі від10.02.2015р. №51/13/116-15 наголосило, що для надання такому працівнику щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу у перший рік роботи немає правових підстав.
Відповідно до пункту 2 Порядку керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів танавчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ ізакладів у разі необхідності санаторно-курортного лікування щорічна основна відпустка або її частина може надаватися протягом навчального року, якщо це передбачено колективним договором.
У колективному договорі можуть бути конкретизовані окремі положення щодо надання такої відпустки. За умови передбачення в ньому положення щодо обов’язковості її надання адміністрація зобов’язана забезпечити виконання цієї домовленості сторін колективного договору. Якщо ж у колективному договорі зазначено, що відпустка узв’язку з санаторно-курортним лікуванням або у зв’язку з іншими обставинами може надаватися, то питання її надання в конкретному випадку вирішується за погодженням керівника навчального закладу та працівника залежно від обставин, що склалися в навчальному закладі.
Зазначену позицію викладено у листі Міністерства соціальної політики від 08.11.2017 р. №2720/0/101-17/214, у якому зазначено, що колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги (частина третя статті 13 Кодексу законів про працю України, стаття 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»). Питання поділу щорічних відпусток педагогічних працівників на частини чи можливість їх надання у разі необхідності протягом навчального року має визначатися колективним договором.
Пунктом 6 Порядку №346 передбачено, що у разі звільнення керівних працівників навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних працівників та наукових працівників їм виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної основної відпустки.
У разі звільнення зазначених працівників, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічної основної відпустки з розрахунку повної її тривалості, а особам, які до звільнення пропрацювали менш як 10 місяців, – пропорційно до відпрацьованого ними часу (з розрахунку тривалості щорічної основної відпустки за кожний відпрацьований місяць 5,6; 4,2 і 2,8 календарних дня за тривалості щорічної основної відпустки відповідно 56, 42 і 28 календарних днів).