Відповідно до Кодексу законів про працю України укладення контракту з працівником, якого було прийнято на роботу за безстроковим трудовим договором, може відбуватися лише за його згодою. Переведення працівника на контракт в односторонньому порядку не допускається. Такі дії не відповідають низці національних та міжнародних нормативно-правових актів, зокрема:
- Кодексу законів про працю України;
- рішенню Конституційного Суду України від 9 липня 1998 року № 12-рп/98;
- Рекомендації Міжнародної організації праці 1980 року № 162 щодо літніх працівників;
- Рекомендації МОП № 166 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця;
- Директиві Ради 1999/70/ЄС від 28 червня 1999 року;
- постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів».
Варто зазначити, що педагогічні працівники в установах та закладах освіти здійснюють свої обов’язки на постійній основі, умови їх роботи носять довготривалий характер. У зв’язку з цим достатніх обґрунтованих підстав вважати роботу педагогічних працівників такою, яка має строковий характер, немає.
Переведення працівників-пенсіонерів на контрактну форму містить у собі також ознаки дискримінації працівників за віком. Конституція України не пов’язує права на працю з віковими обмеженнями. Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.
Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації» передбачено, що ситуація, за якої особа або група осіб за ознаками віку зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами є дискримінацією.Вікове обмеження щодо перебування вчителів-пенсіонерів на роботі за безстроковими договорами ставить громадян, які однаковою мірою відповідають вимогам професійної правосуб`єктності, у нерівні правові умови за ознакою віку і таким чином фактично обмежує встановлені Основним Законом України гарантії рівних можливостей реалізації конституційного права на працю. Громадяни похилого віку мають право на працю нарівні з іншими громадянами. Забороняється відмова у прийнятті на роботу і звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з мотивів досягнення пенсійного віку. Відповідно до Рекомендації Міжнародної організації праці 1980 року № 162 щодо літніх працівників особи похилого віку без дискримінації за віком повинні мати рівні можливості з іншими працівниками.
Що ж до заяв щодо того, що переведення працівників-пенсіонерів на контрактну форму роботи сприятиме оновленню викладацького складу людьми, «які можуть викладати по новому», то КМОППОіНУ переконана, що «омолодження» кадрового складу навчальних закладів варто здійснювати не введенням запропонованих дискримінаційних положень, а шляхом підвищення рівня пенсійного забезпечення педагогічних працівників, запровадження інституту наставників в сфері освіти (переведення осіб похилого віку на посади наставників) тощо.
Юридичний відділ КМОППОіНУ
