Статтею 19 Закону України «Про відпустки» передбачено, що щорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів надається:
• жінці, яка має двох або більше дітей віком до 15 років;
• жінці, яка має дитину-інваліда;
• жінці, яка всиновила дитину;
• одинокій матері;
• батьку, який виховує дитину без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
• особі, яка взяла дитину під опіку;
• одному з прийомних батьків.
Вона надається за наявності декількох підстав, загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Таким чином, тривалість додаткових соціальних відпусток збільшено: за однією підставою – 10 календарних днів та за двома підставами – до 17 календарних днів. Конкретна тривалість відпусток за двома підставами може визначатись колективними договорами установ, організацій освіти.
Прийомними батьками є особи, які взяли на виховання та спільне проживання дітей у прийомну сім’ю. Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» прийомною сім’єю є сім`я, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 2 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» дитина — це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Тому жінка, яка працює і має дитину-інваліда, всиновлену дитину, одинока мати, яка виховує дитину без батька, батько, який виховує дитину без матері, мають право на цю відпустку до досягнення дитиною повноліття.
Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівників, які мають дітей.
Якщо працівник, який має право на соціальну відпустку, з якихось причин не скористався цим правом у році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, і в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпусток, як це передбачено ст. 24 Закону України «Про відпустки».
Як підтверджується статус матері, батька, які самі виховують дитину, для надання додаткової відпустки?
У листі Міністерства праці та соціальної політики Україні від 14 квітня 2008 р. № 235/0/15-08/13 „Роз’яснення щодо застосування статті 19 Закону України «Про відпустки» (додаткові відпустки працівникам, які мають дітей)” дається визначення одинокої матері як такої, яка виховує дитину без батька. У зв’язку з тим, що в п.5 ч.12 ст.10, Закону України „Про відпустки” саме так характеризується поняття одинокої матері, Міністерство праці і соціальної політики рекомендує вважати одинокою матір’ю жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка сама виховує дитину, якщо батько не проживає разом з дитиною та відсутні інші докази його участі у вихованні дитини, і за цих самих умов жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не всиновлена).
Чинним законодавством не визначено чіткий перелік документів, які має подати одинока мати для отримання додаткової соціальної відпустки.
Жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, може подати: копію свідоцтва про народження дитини і довідку органів запису актів громадянського стану про підстави внесення до книги записів народжень відомостей про батька дитини; жінка, яка є вдовою, — копію свідоцтва про народження дитини та копії свідоцтва про укладення шлюбу та свідоцтва про смерть чоловіка.
Розлучена жінка, яка сама виховує дитину (без батька), може подати: копію свідоцтва про народження дитини; для підтвердження того, що жінка є розлученою, — копію свідоцтва про розірвання шлюбу та документ, який підтверджував би те, що батько не бере участі у вихованні дитини.
Жінка, яка вдруге вийшла заміж (у разі якщо її дитина від першого шлюбу новим чоловіком не всиновлена), для отримання такої відпустки може пред’явити документ, який підтверджував би те, що батько дитини не бере участі у її вихованні, та довідку органу реєстрації актів цивільного стану про те, що дитина новим чоловіком не всиновлена.
Для підтвердження того факту, що батько дитини не бере участі у її вихованні, можуть бути пред’явлені: довідка з ЖЕКу про реєстрацію особи за місцем проживання, ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів, рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішення органів опіки та піклування або суду про відсутність участі батька у вихованні дитини тощо. Разом з тим, звертаємо Вашу увагу на те, що надання лише довідки з ЖЕКу про те, що дитина проживає разом з матір’ю, не дає достатніх підстав вважати, що батько не бере участі у її вихованні.
У листі Міністерства праці та соціальної політики України «Про порядок надання соціальної додаткової відпустки одиноким матерям» від 26.07.2010 р. Ng 2650/0/10-10/13 також вказується, що документом, який підтверджую право матері на додаткову відпустку може бути акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, створеною на підприємстві, в установі, організації, або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів в акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини; довідка зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.
Зазначені умови при наданні додаткової соціальної відпустки застосовуються також до батька, який виховує дитину без матері (одинокий батько).
Юридична служба КМОППОіНУ