Щорічно 17 жовтня відзначається Міжнародний день боротьби з бідністю.
В Україні проблема бідності з кожним роком набуває все більшої актуальності. Понад 25% населення України перебуває за межею бідності. За прогнозом Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України за підсумками 2020 року рівень бідності зросте до 45%, що на 17% вище значення 2019 року.
Питання бідності все частіше турбує не лише безробітних, непрацездатних громадян, а й працівників освіти, рівень доходів яких задовольняє лише мінімальні потреби.
Для порівняння, мінімальна заробітна плата, яка виплачується, як правило некваліфікованим робітникам в Латвії та Румунії більша за доходи вчителя в Україні вдвічі, у Литві та Польщі – в три рази, у Словенії та Іспанії – в п’ять разів у Франції та Німеччині – у сім разів, у Бельгії та Нідерландах – у вісім разів, Люксембузі – у десять разів.
Підвищення заробітної плати освітян на 2 тарифних розряди у 2017 році та на 10% у 2018 році у зв’язку зі зростанням тарифів на житлово-комунальні послуги та цін на споживчі товари не стало відчутним.
Упродовж багатьох років не виконуються норми Закону України «Про освіту» щодо гарантій в оплаті праці педагогічних, науково-педагогічних працівників (положення ст. 57 Закону «Про освіту», що вже втратив чинність, та ст. 61 Закону, що нині діє).
За сучасними підходами бідність – це не лише низький рівень доходів та споживання, а й неможливість реалізувати право на охорону здоров'я, якісну медичну допомогу, медичне страхування, освіту, належні і безпечні умови праці. Тому без ефективної соціально-економічної політики, у тому числі і спрямованої на підвищення рівня соціального захисту освітян, подолання бідності й забезпечення необхідних життєвих потреб більшості населення, а відтак і розвиток та підвищення конкурентоспроможності держави, є неможливим!
