Сьогодні, 24 лютого 2025 року, виповнюється три роки від початку повномасштабного російського вторгнення на територію України. Хоча фактично російсько-українська війна триває вже одинадцять років.

Війна не має відпустки чи вихідних, вона нищить усе живе на своєму шляху, залишаючи за собою попіл, руїни, біль, страждання, сльози і зруйновані долі. Кожного дня українці моляться за наших бійців, які захищають своїм потом і кров’ю нашу державу і мають надію, що десь там – на небесах, їхні молитви будуть почуті.

«Сьогодні для нас, як і для всіх українців, особливо важливо підтримувати наших захисників і захисниць. З 2022 року Профспілка освітян столиці розпочала марафон «Освітяни столиці – ЗСУ» і упродовж трьох років вже передала українським військовим 274 розвідувальних і ударних дронів на загальну суму понад 20 млн грн. Організація надає допомогу працівникам освіти, у сім’ях яких є загиблі та поранені внаслідок збройної агресії», - зазначає Олександр Яцунь.

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України, Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

У разі перевищення епідеміологічних показників серед учнів на грип та ГРВІ керівники освітніх закладів самостійно вирішуватимуть питання щодо запровадження карантину. Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

Зокрема, керівники шкіл самі вибиратимуть, чи перевести учнів на дистанційне навчання, чи призупинити освітній процес в окремих класах. 

«Керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за його освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність. Саме він приймає рішення щодо карантину, враховуючи епідемічну ситуацію в колективі», – зазначив Валентин Мондриївський.

18 лютого 2025 року у КНУ імені Тараса Шевченка відбулося чергове засідання Громадської організації «Спілка ректорів закладів вищої освіти України». Засідання проводив голова Спілки Петро Куліков.

Під час зустрічі обговорювалися виклики, з якими стикається вища освіта в Україні, а також поділилися планами і рішеннями щодо їхнього подолання. Серед основних питань – реорганізація мережі ЗВО, їх фінансування, відтік абітурієнтів за кордон, підвищення рівня ефективності роботи українських університетів.

На засіданні були присутні близько 100 керівників вищих закладів освіти України, народні депутати України, голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України Олександр Яцунь.

Під час засідання Олександр Яцунь наголосив, що потрібно вимагати від Верховної Ради України прийняття окремого закону про визнання державним боргом виплат, недоотриманих педагогічними і науково-педагогічними працівниками сум заробітної плати внаслідок невиконання норм статті 61 Закону "Про освіту".

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила Тризуб як Малий Герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців за часів визвольної боротьби XX століття.

Тризуб був обраний невипадково. З давніх часів він використовувався як своєрідний оберіг. Сокіл або якір, символ триєдиності світу, що уособлює тисячолітній зв’язок поколінь – минуле, сьогодення та майбутнє.

Сьогодні Тризуб єднає всіх українців, символізуючи нашу силу, незалежність і зв’язок поколінь. Він на шевронах наших захисників, на прапорах, у серцях кожного, хто працює заради майбутнього України.

Шануймо наші державні символи, традиції, культуру та обереги!