У Києві вшановують пам`ять загиблих героїв на Майдані під час сутичок в ході протистояння у столиці.
На Майдан приходять цілими родинами, навіть з маленькими дітьми. Люди несуть квіти та лампадки, а також лишають пожертви у скриньках, які встановлені для збору коштів сім`ям загиблих активістів та пораненим.
Люди скандують "Героям слава!" та "Герої не вмирають!"
Висловлюємо щире співчуття рідним і близьким усіх, хто загинув у тяжкі дні жорстокого протистояння.
Шануємо світлу пам`ять наших співвітчизників, що поклали свої життя заради світлого майбутнього України, заради нас з вами...
Прес-служба КМОППОіНУ

Президія Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України прийняла постанову від 21.02.2014 року, якою засуджує застосування насильства, яке призвело до загибелі громадян України.

У ніч з 18 на 19 лютого 2014 року зайнялася будівля Будинку профспілок у Києві.

Згодом вогонь охопив всі поверхи. Полум’я вщент знищило усе від 2 поверху і вище.

На Будинку вже згоріла башта з годинником і є підозра на обрушення конструкцій між поверхами.
Довідково:
На місці, де зараз стоїть почорнілий від багатогодинної пожежі Будинок профспілок, з 1851-го стояв будинок Шляхетських зборів. Це перша кам`яна будівля Майдану (якщо не рахувати спорудженого недалеко від площі в 1940-х Інституту шляхетних дівчат, нинішнього Жовтневого палацу).
Шляхетські збори були органом самоуправління класу шляхти (дворянства) Київської губернії Російської імперії.
В 1860-х київська шляхта відкрила у будівлі Публічну бібліотеку міста - нинішню Національну парламентську бібліотеку, яка тепер мешкає у власному будинку на Грушевського.
У 1897 році у будівлі Зборів відбувся перший у Києві кіносеанс - компанія братів Люм’єр презентувала "живі картини".
Будинок Шляхетських зборів пережив революцію 1910-20-х років. В радянські часи в ньому розміщувалися різноманітні установи - від офісів комерційних структур до колективів "народної самодіяльності".
Будівля пережила і Другу світову з пожежею 1941 року, коли внаслідок підриву будівель радянськими диверсійними групами вигоріло три чверті Хрещатика.
У 1976-ому Шляхетські збори, які простояли 125 років, знесли. На їхньому місці у 1978 році трест "Київміськбуд-4" спорудив звичну для нас сьогодні будівлю. Авторами її були архітектори Олександр Малиновський (проектував також післявоєнний ансамбль відбудови Хрещатика, аеровокзал у Борисполі, метро "Шулявська" тощо) із Олександром Комаровським.
Будівля була побудована у 1978 р. трестом "Київміськбуд-4" - і призначалася як адміністративно-офісна споруда для профспілок України.

Щороку 15 лютого відзначається день виведення радянських військ з Афганістану. Саме ця дата стала днем вшанування всіх учасників бойових дій, хто брав участь у збройних конфліктах на різних континентах. Цього року виповнюється двадцять п’ять років з того часу, як останній солдат покинув афганську землю. Нічим не зміряти глибину людських трагедій, психологічних потрясінь, що спіткали людей, яким довелося пройти такий складний життєвий шлях. Неможливо загасити вічний вогонь пам’яті подій афганської війни та її героїв, які проявили мужність та професіоналізм.

Щороку 15 лютого відзначається день виведення радянських військ з Афганістану. Саме ця дата стала днем вшанування всіх учасників бойових дій, хто брав участь у збройних конфліктах на різних континентах. Цього року виповнюється двадцять п’ять років з того часу, як останній солдат покинув афганську землю. Нічим не зміряти глибину людських трагедій, психологічних потрясінь, що спіткали людей, яким довелося пройти такий складний життєвий шлях. Неможливо загасити вічний вогонь пам’яті подій афганської війни та її героїв, які проявили мужність та професіоналізм.