Цьогорічний Всесвітній день боротьби за гідну працю, який традиційно відзначають 7 жовтня, присвячений прагненню справедливої оплати праці для мільйонів працівників по всьому світу.
Шалена інфляція, спричинена надприбутками потужних корпорацій, які контролюють енергетику, транспорт, продовольство та інші життєво важливі товари, призводить до того, що все більше працівників та їхніх родин опиняються за межею бідності.
Більше половини домогосподарств ледве зводять кінці з кінцями, а 10% – не мають змоги оплатити витрати на найнеобхідніші товари чи послуги.
Пандемія COVID-19 та вторгнення рф в Україну мали драматичний вплив на постачання товарів, а корпоративні прибутки від цих криз продовжують безконтрольно використовуватися.
Це відбувається на тлі десятирічного зниження частки добробуту, що припадає на працюючих людей, оскільки придушення профспілкової діяльності, зокрема колективних переговорів, веде до того, що працівники вже отримують менше, ніж їм належить.
Мінімальна заробітна плата в більшості країн є неадекватною, що призводить до того, що працівники продовжують втрачати свої позиції.
Справедливість в оплаті праці
Справедливість в оплаті праці – це наріжний камінь суспільного договору між працівниками, урядами та роботодавцями, який був порушений в інтересах корпоративної жадібності.
Із початку пандемії з'явилися 573 нових мільярдери, які контролюють 13,9% світового ВВП, в той час як щодня ще понад 700 000 людей опиняються за межею бідності.
Розрив суспільного договору через навмисні рішення урядів загрожує самій демократії, оскільки антипрофспілкові репресії та нездатність прийняти справедливе трудове законодавство сягають нових висот.
Це підкріплюється міфом, який поширюють деякі економісти та керівники центральних банків, а також консервативні політики та ЗМІ, про те, що в інфляції так чи інакше винні трудящі, і що будь-яке збільшення доходів людей буде погано впливати на економіку.
Це неправда: інфляція в тих небагатьох країнах, що залишилися, де діє автоматична індексація заробітної плати, знаходиться приблизно на тому ж рівні, що і в тих країнах, які не підвищували заробітну плату.
Переломний момент
Працівникам у всіх куточках світу не залишилося нічого іншого, окрім як вийти на страйк, вимагаючи дій, спрямованих на подолання розриву в оплаті праці в умовах нестримної інфляції, яка позбавляє домогосподарства і громади будь-яких шансів на гідне життя і гідне майбутнє.
Багато з них піддаються жорстоким репресіям із боку урядів, залежних від корпоративних інтересів, або зіштовхуються із загрозою втратити роботу.
Світовий профспілковий рух виступає за справедливу оплату праці для всіх працівників, як формального, так і неформального сектору, де б вони не жили і якою б роботою не займалися.
Перехресні кризи глобального потепління, збройних конфліктів і корпоративної жадібності повинні стати поворотним моментом, коли уряди визнають, що вони повинні управляти в інтересах людей і більше не потурати владі корпоративних еліт.
Світ потребує нового суспільного договору, в основі якого має бути справедлива оплата праці.
Глобальний дефіцит у 575 мільйонів робочих місць має бути ліквідований, фундаментальні права трудящих мають бути дотримані, дискримінація має бути замінена рівністю, соціальний захист має бути поширений на всіх і має бути побудована інклюзивна світова економіка, звільнена від залишків колоніалізму.
На цих засадах можна побудувати мир, вирішити і подолати нагальні виклики сьогодення і майбутнього.
