Відповідно до статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.
Міністерство охорони здоров’я України своїм наказом від 04 жовтня 2021 р. № 2153, зареєстрованим в Мін’юсті 07 жовтня 2021 р. за № 1306/36928, затвердило Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19. Згідно із Переліком обов’язковій вакцинації підлягають працівники:
- Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.
- Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів.
- Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
Під час прес-конференції, присвяченій застосуванню наказу МОЗ про обов'язкову вакцинацію, головний санітарний лікар Ігор Кузін озвучив, що працівники які отримають хоча б одне щеплення, не будуть відсторонятися від роботи, оскільки навіть одна доза вакцини свідчить про те, що особа не ухиляється від вакцинації.
Державна служба України з питань праці розмістила на своєму сайті роз’яснення на окремі щодо щеплення проти COVID-19 та зазначила наступне.
З урахуванням норм статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники юридичних осіб, визначених наказом Міністерства охорони здоров’я України 04 жовтня 2021 року № 2153, які відмовляються або ухиляються від щеплень, відстороняються від роботи відповідно до законодавства про працю шляхом видання роботодавцем наказу (розпорядження). Підстави для звільнення таких працівників відсутні.
Відсторонення працівника від роботи є тимчасовим увільненням працівника від виконання ним трудових обов’язків, передбачених умовами трудового договору. Факт відсторонення відсутній серед умов, які визначають або обмежують право на відпустку. Тому у разі наявності у працівника права на відпустку відповідно до норм законодавства, йому можуть бути надані за його згодою як оплачувані відпустки, так і відпустки без збереження заробітної плати відповідно до статей 25 та 26 Закону України «Про відпустки».
Принагідно зауважимо, що Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України наразі вживає всіх можливих заходів задля скасування наказу № 2153 від 04.10.2021 року, як такого, що порушує право на працю, суперечить ст. 43 Конституції України, статті 2-1 Кодексу законів про працю України та іншим нормативним актам.
