7 лютого 2017 року у світі відзначається День безпечного Інтернету, який проходить під гаслом «Будь зміною: об’єднаймося для кращого Інтернету». Всесвітній день безпечного Інтернету проводиться з 2004 року в країнах Європейського Союзу під патронатом Європейської комісії з інформаційного суспільства і ЗМІ у другий вівторок лютого.
День безпечного Інтернету відзначається другого дня другого тижня другого місяця щорічно.Тисячі людей в усьому світі об’єднуються та беруть участь у різних заходах заради просування ідеї відповідального використання онлайн-технологій та мобільних приладів, особливо дітьми та молоддю.
Національний комітет Дня безпечного Інтернету в Україні рекомендує під час підготовки до заходів з формування безпечної поведінки дітей та молоді вІнтернеті дотримуватися наступних принципів:
Визнання Інтернету як значущого фактору соціалізації.
Врахування того, що Інтернет є важливою та невід’ємної частиною життя сучасної дитини, простором реалізації більшості фундаментальних прав дитини, зосередження на можливостях, які надає Інтернет та його позитивному впливі на розвиток.
Позитивна атмосфера.
Створення позитивного емоційного фону спілкування та навчання в роботі з формування безпечної поведінки дітей в Інтернеті, надання стимулів, створення ситуацій успіху.
Сприяння обговоренню.
Учні мають можливість обговорювати безпосередній зв’язок теми зі своїм щоденний досвідом користуванням Інтернетом та плануванням подальших дій його безпечного використання, починаючі зі спілкування у соціальних мережах, завершуючи придбанням товарів онлайн.
Відкритість та чесність.
Вчитель має бути відкритим до думок, міркувань, коментарів, пропозицій учнів та чесно визнавати, якщо чогось не знає. Це краще, ніж робити вигляд обізнаності та потрапити у «пастку».
Необмежене навчання.
Учні мають можливість не погоджуватися з іншими та вільно висловлювати свої думки на визначенні питання, а не скеровуються до єдиної «правильної» відповіді.
Участь дітей та молоді.
Учні залучені до планування заходів з безпечної поведінки в Інтернеті та мають можливість обирати ті теми, які потребують розгляду у контексті безпечного Інтернету. Учні залучені в обговорення щодо Інтернету та ролі кожного у його покращенні. Під час заходів вчитель відіграє роль фасилітатора, а не вчителя-інструктора, який тільки дає знання та контролює, що і як повинно бути вивчене.
Надання інформації про механізми захисту та отримання підтримки
Учні мають бути ознайомлені з тим, як повідомити про неналежний або нелегальний контент, який вони бачать у соціальних мережах чи на тих сайтах, якими вони користуються. Учні мають отримати інформацію про організації, сайти, телефони гарячих ліній, де вони можуть отримати підтримку, якщо стали жертвою чиїхось дій в Інтернеті.
Наукова обґрунтованість інформації та відповідність потребам.
Вчитель має використовувати правдиву наукову інформацію для того, щоб попередити розповсюдження пліток, стереотипів, упереджень. Школа може стати простором, де враховуються потреби сучасних дітей щодо практичних знань про безпечне користування Інтернетом.
Національний комітет Дня безпечного Інтернету в Україні рекомендує під часпідготовки до заходів з формування безпечної поведінки дітей та молоді вІнтернеті дотримуватися наступних принципів:
Визнання Інтернету як значущого фактору соціалізації.
Врахування того, що Інтернет є важливою та невід’ємної частиною життя сучасної дитини, простором реалізації більшості фундаментальних прав дитини, зосередження на можливостях, які надає Інтернет та його позитивному впливі на розвиток.
Позитивна атмосфера.
Створення позитивного емоційного фону спілкування та навчання в роботі з формування безпечної поведінки дітей в Інтернеті, надання стимулів, створення ситуацій успіху.
Сприяння обговоренню.
Учні мають можливість обговорювати безпосередній зв’язок теми зі своїм щоденний досвідом користуванням Інтернетом та плануванням подальших дій його безпечного використання, починаючі зі спілкування у соціальних мережах, завершуючи придбанням товарів онлайн.
Відкритість та чесність.
Вчитель має бути відкритим до думок, міркувань, коментарів, пропозицій учнів та чесно визнавати, якщо чогось не знає. Це краще, ніж робити вигляд обізнаності та потрапити у «пастку».
Необмежене навчання.
Учні мають можливість не погоджуватися з іншими та вільно висловлювати свої думки на визначенні питання, а не скеровуються до єдиної «правильної» відповіді.
Участь дітей та молоді.
Учні залучені до планування заходів з безпечної поведінки в Інтернеті та мають можливість обирати ті теми, які потребують розгляду у контексті безпечного Інтернету. Учні залучені в обговорення щодо Інтернету та ролі кожного у його покращенні. Під час заходів вчитель відіграє роль фасилітатора, а не вчителя-інструктора, який тільки дає знання та контролює, що і як повинно бути вивчене.
Надання інформації про механізми захисту та отримання підтримки
Учні мають бути ознайомлені з тим, як повідомити про неналежний або нелегальний контент, який вони бачать у соціальних мережах чи на тих сайтах, якими вони користуються. Учні мають отримати інформацію про організації, сайти, телефони гарячих ліній, де вони можуть отримати підтримку, якщо стали жертвою чиїхось дій в Інтернеті.
Наукова обґрунтованість інформації та відповідність потребам.
Вчитель має використовувати правдиву наукову інформацію для того, щоб попередити розповсюдження пліток, стереотипів, упереджень. Школа може стати простором, де враховуються потреби сучасних дітей щодо практичних знань про безпечне користування Інтернетом.
Прес-служба КМОППОіНУ
