2 квітня 2015 року Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України за участю громадських активістів та експертів «Реанімаційного Пакету Реформ» провели засідання круглого столу на тему: «Забезпечення прав та гарантій освітян у процесі реформування освітнього законодавства». На круглому столі обговорювалися концептуальні засади, перспективи та ризики проекту ЗУ «Про освіту», проблемні питання функціонування галузі, стан забезпечення соціально-економічних гарантій працівників освіти.
Під час круглого столу виступили голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України Олександр Яцунь, юрисконсульт Київської міської організації Профспілки працівників освіти Вікторія Соломінчук, член «Реанімаційного пакету реформ освіти» Світлана Олексюк, представник Уповноваженого з прав людини Михайло Чаплига, представники Товариства молодих педагогів м. Києва.
Юрисконсульт Київської міської організації Профспілки працівників освіти Вікторія Соломінчук розповіла про ризики, які на сьогоднішній день назрівають в освітньому середовищі у зв’язку з розробкою нового проекту ЗУ «Про освіту». Вона зазначила, що ці ризики можуть вплинути в подальшому на фінансування освіти чи на забезпечення статусу педагогічного, науково-педагогічного працівника та працівника освіти.
Основними ризиками є:
- зняття вимоги про обов’язковість повної загальної середньої освіти;
- введення нової системи фінансування навчальних закладів за принципом «Гроші ходять за дитиною», що може призвести до закриття малокомлпектних навчальних закладів, інтенсифікації праці педагогічних працівників, скорочення тисяч освітян;
- фінансування за державний кошт приватних навчальних закладів;
- введення «заохочувальної (преміальної)» системи оплати праці освітян та скасування у зв’язку з цим гарантій, передбачених ст. 57 чинного ЗУ «Про освіту»;
- введення системи сертифікації педагогічних працівників (випускників педагогічних спеціальностей ВНЗ) та укладення з педагогічними працівниками в подальшому строкових трудових договорів терміном на 5 років;
- введення обмеження щодо роботи з дітьми віком від трьох років до п’яти років виключно вихователями з освітнім ступенем магістра.
У свою чергу Світлана Олексюк вважає, що говорити про ці ризики немає потреби, поки немає самого закону. Також вона зазначила, що у робочих матеріалах до проекту ЗУ «Про освіту» акцентовано увагу на тому, що держава гарантує право кожній людині, дитині, громадянину в цій країні отримати освіту до 18-річного віку. Тобто повна загальна середня освіта гарантується Конституцією і ніхто не збирається цього змінювати, але вводиться додаткова норма 18-річний вік.
Також Світлана Олексюк повідомила, що головна ідея принципу «гроші ходять за дитиною» – це фінансування державних зобов’язань і гарантій, які є в Конституції України досить давно. І в усьому світі цей принцип гарантує державні зобов’язання. У нас немає подушного фінансування, у нас немає розрахунку на одну дитину. Хоча з деякого часу держава гарантує і зобов’язує батьків, що освіта людини повинна починатися в 5-річному віці. Тобто зобов’язання для людини з’явилися, а от фінансування цієї людини не з’явилося.
Велику дискусію викликало питання впровадження ваучерної системи освіти. Світлана Олексюк зауважила, що на сьогоднішній день поки що розробляється ваучер і дуже потрібна допомога людей від школи, які забезпечують навчально-виховний процес, до участі в робочих групах по формуванню освітнього кошика. Тобто, для того, щоб порахувати скільки грошей потрібно на дитину, треба знати, що ми самі думаємо про те, що таке навчальний процес. Тому що одні думають, що це опалення, а інші – це робота вчителя. Мова йде про те, щоб забезпечити рівність прав дітей в Україні, якщо отримується ваучер на кожного маленького громадянина, то він свій ваучер, ту частину, яку йому гарантує держава, може принести як в приватну, так державну школу, школу-інтернат. «Якщо я навчаю свою дитину вдома сама і далі виводжу на ДПА, то мені як мамі, що несе обов’язок перед державою, переходять ці кошти і я використовую їх на придбання підручника, репетитора і т.д.», – сказала Світлана.
Протилежну думку висловила юрисконсульт Вікторія Соломінчук, яка зазначила, що це і є фактичне зняття обов’язковості гарантування державою повної загальної середньої освіти. Також Вікторія зауважила, що будь-яка мама, отримавши ваучер з певною сумою державних грошей на рік чи на декілька років навчання дитини, матиме змогу обрати чи віддати ці кошти в державний навчальний заклад, комунальний чи приватний. Але чи не є це фактично фінансуванням державними коштами приватної освіти в тому числі.
Такої ж думки дотримується Ірина Баленко, яка виступила категорично проти норми взяти ваучер і піти куди ти хочеш. «Тому що у нашому суспільстві це прирівнюється до рефінансування приватним банкам із бюджету держави, коли потім ці гроші часто пропадають, і те ж саме буде відбуватися в освіті. Хоче людина навчатися у приватній школі, є у неї на це кошти, будь ласка, хай іде туди і вчиться», – сказала Ірина Баленко.
Підсумком засідання круглого столу стало рішення про ґрунтовний аналіз матеріалів до проекту ЗУ «Про освіту» і внесення рекомендацій, зауважень та змін до них на основі їх громадського обговорення в освітянській спільноті.
Прес-служба КМОППОіНУ
