Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції трудових відносин» (№ 5388 від 16.04.2021) суперечить низці міжнародних нормативно-правових актів, Конституції України, звужує права та гарантії працівників. Зокрема, законопроєктом пропонується:
1. Скасувати обов’язок погодження з виборним органом первинної профспілкової організації розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
Законопроєктом скасовується необхідність отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівників за ініціативою роботодавця у зв’язку з, наприклад, систематичним невиконанням трудових обов’язків, прогулом, появою на робочому місці у нетверезому стані. Це означає, що роботодавець зможе здійснювати звільнення «непотрібних» працівників за спрощеною процедурою.
2. Скасувати необхідність затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку
У зв’язку з виключенням необхідності затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку, з КЗпПУ виключаються норми, пов’язані з ними. Наприклад, скасовується імперативна норма щодо обов’язку визначення тривалості щоденної роботи (зміни) у ПВТР або графіках змінності,
3. Скасувати обов’язковість ведення графіків відпусток та письмового повідомлення працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну
4. Застосовувати надурочні роботи без одержання дозволу профспілки
Законопроєктом пропонується вилучити з КЗпПУ ст. 64, згідно з якою надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації.
5. Залучати працівників до роботи в вихідні дні без дозволу ППО
За законопроєктом роботодавці матимуть право видавати накази про роботу працівників в вихідні дні без попереднього отримання дозволу виборного органу первинної профспілкової організації.
6. Скасувати обов’язковість погодження з виборним органом первинної профспілкової організації перенесення на інший період щорічної відпустки за ініціативою власника або уповноваженого ним органу.
7. Розширити можливість укладення строкових трудових договорів
Пропонується вилучити ч.2 ст. 23 чинного на сьогодні КЗпПУ, згідно з якою строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Вилучення гарантії, ч.2 ст.23 КЗпПУ суперечитиме Рекомендації МОП № 166, якою передбачено обмеження застосування договорів про найняття на певний термін випадками, коли, враховуючи рід майбутньої роботи або умови її виконання чи інтереси працівника, ці трудові відносини не можуть встановлюватися на невизначений термін.
8. Передбачити можливість встановлення у строкових договорах додаткових підстав їх припинення
Законопроєктом надається можливість роботодавцеві встановлювати у строкових трудових договорах, укладених в письмовій формі, додаткові підстави для його припинення достроково, що суперечить Конвенції МОП 1982 року про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця № 158.
9. Розширити перелік осіб, при прийнятті на роботу яких може встановлюватися випробування
Законопроєктом № 5388 пропонується встановити, що випробування не встановлюється при укладенні трудового договору з неповнолітніми, вагітними жінками, особами, з якими укладається строковий трудовий договір до 12 місяців, з особами з інвалідністю, направленими на роботу відповідно до рекомендації МСЕК; в інших випадках, передбачених законодавством. Це означає, що встановлення випробування дозволятиметься при прийнятті на роботу молодих робітників після закінчення ЗПТО; молодих спеціалістів після закінчення ЗВО; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; осіб, обраних на посаду; переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи; одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; осіб на тимчасові та сезонні роботи; внутрішньо переміщених осіб.
10. Надати роботодавцям можливість постійно переукладати строкові трудові договори
Статтею 39-1 чинного КЗпПУ передбачено, що трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк. Законопроєктом пропонується у ст. 39-1 вказати,що «продовження трудових відносин для завершення виконання роботи, визначеної строковим трудовим договором, не вважається продовженням дії трудового договору на невизначений строк». Таким чином, в разі продовження строкового трудового договору для завершення роботи, стане неможливим застосування норми, згідно з якою переукладення один чи декілька разів строкового трудового договору є укладенням договору на невизначений строк.
Профспілка освітян Києва вимагає не допустити прийняття законопроєкту №5388 як такого, що суперечить низці міжнародних нормативно-правових актів, Конституції України, звужує права та гарантії працівників. У випадку ігнорування цієї вимоги спілчани застосують всі можливі заходи для захисту прав та інтересів людини праці, у тому числі - страйк!
